Основні засади вибору психотерапевта для пари
Сьогодні все частіше при виникненні конфлікту чи у випадку кризи стосунків, пари звертаються по допомогу до фахівців - сімейних психотерапевтів. Якщо щось псується в домі чи раптом барахлить техніка, можна, звісно, придбати нове житло, чи річ. Але частіше викликають майстра, який лагодить те, що зламалося. Аналогічно і в стосунках. Немає сенсу розривати стосунки щоразу, як виникають негаразди - натомість можна звернутися до “майстра зі стосунків”, щоб їх полагодити.
Психолог для сімейної пари - це як майстер для техніки. Відповідно, і звертатися по сімейну психотерапію можна у різних випадках. Коли вже щось “зламалося”: є сімейні сварки, конфлікти, чи інша криза. Або ж звертатися заздалегідь, для профілактики. Адже кризи в сім’ї виникають не тільки від, наприклад, неспівпадіння характерів, але й при суттєвих змінах зовнішніх обставин (зміна місця проживання, народження дитини тощо). Також є кризи, які виникають на певних етапах розвитку стосунків. Вікова криза одного з пари може спровокувати кризу в стосунках. Регулярна психотерапія для сімейної пари в даному випадку як регулярні відвідини стоматолога. Сімейний психотерапевт здатний на ранніх етапах помітити наближення кризи і допомогти парі виправити негаразди в стосунках, або взагалі уникнути їх.
Звісно, ідеальна ситуація, коли цінність спільної роботи над стосунками усвідомлюють обидва партнери. Але не засмучуйтеся, якщо ваш чоловік чи дружина не поділяє ваших переконань, чи ще з якоїсь причини не готовий звернутися до психолога. В такому випадку звернутися по допомогу може той, хто раніше помітив якісь сімейні негаразди, або кого сімейні проблеми більше турбують. Ви - частина сімейної системи. Так, якщо ви прийдете один, то сімейний психолог не буде бачити наживо, як розгортаються проблеми в стосунках з партнером. Але він зможе допомогти вам по-іншому проживати сімейні конфлікти. Він допоможе вам змінитися. А змінетеся ви - зміниться вся сімейна система. Ви станете провідником цих змін. Ви зможете навчитися як розв’язувати сімейні конфлікти, припиняти сімейні сварки чи вирішувати інші сімейні негаразди. І це теж може бути гарним рішенням для вашої пари.
Отже, ви вирішили звернутися до сімейно психолога. Як це зробити? Де знайти хорошого сімейного психолога?
Найчастіше обирають психотерапевта за відгуками знайомих. Я думаю, якщо ви спитаєте своїх знайомих, то обов’язково знайдуться такі, хто вже відвідує сімейну, або особисту психотерапію. Але це не єдиний варіант. Зараз все більшого поширення набуває психотерапія онлайн. Можна звернутися до гугла, або до одного з порталів з психологічної допомоги (таких як цей), де можна побачити анкети психотерапевтів. На цих же порталах є можливість пройти тестування, і на основі його результатів отримати рекомендації щодо спеціалістів.
На що звертати увагу обираючи психолога для пари?
Можна звернути увагу на освіту. Тут важливо, щоб серед документів були не тільки українські державні дипломи, але й сертифікати про проходження навчання за іноземними стандартами. Вони дають гарну профільну освіту. Подивіться на дати сертифікатів. Якщо сімейний психолог регулярно відвідує конференції, різноманітні професійні курси з підвищення кваліфікації - це свідчить про те, що людина продовжує розвивати себе, як фахівця, а не сидить на старому багажі знань. І власне це є ознакою ще одного важливого критерія - належність до професійної спільноти. Більшість світових шкіл психотерапії вже має свої осередки в Україні. Такі інститути і спільноти підтримують єдині стандарти якості серед своїх фахівців. В них є етичні комісії, що можуть допомогти у разі виникнення конфліктної ситуації. Психолог “самотній вовк”, на мою думку, явище дивне і викликає насторогу. Якщо він не здатний ужитися з колегами, то чи може він тоді допомогти вам?
Ну, а далі вже треба спиратися на власне враження. Ця людина має принаймні не викликати у вас відразу. Хоча є й така методика “піти на проблему”. Якщо геть незнайомий психотерапевт викликає у вас багато неприємних почуттів, чи нагадує якогось неприємного родича, то він точно може бути вам корисним! Але цей шлях для екстремалів, що люблять “швидко й без анестезії”.
Коли ви вже прийшли на зустріч (навіть якщо це зустріч не очна, а онлайн), не соромтеся запитати, скільки годин особистої терапії є у цього фахівця. Як часто він, чи вона бере супервізію? Більшість інститутів вимагає від своїх фахівців не менше 100 годин особистої терапії. Також вони мають проходити групову терапію. І мати особистого супервізора, чи супервізорську групу. Дуже добре, якщо психотерапевт продовжує і зараз свою особисту терапію. Якщо психолог вам заявляє, що з ним усе добре і йому не потрібна особиста психотерапія. Знань, отриманих при навчанні, вистачає йому, щоб не мати ніяких проблем і допомагати іншим, то це має викликати насторогу. Це не дуже здорове явище.
Виключенням є психологи-студенти. Вони можуть ще не мати необхідного обсягу власної терапії. Але для отримання сертифікату мають надати так звані “кейси” - описи випадків психотерапії. Такі випадки завжди ведуться під курацією досвідченого тренера. Це може бути гарним виходом, якщо вам зараз важко оплатити послуги вже досвідченого психолога. Тоді ви можете стати “кейсовим клієнтом”. Але все це має бути повідомлено вам “на старті”.
Що ж відбувається під час консультації? Це дуже залежить від школи психотерапії, що ви оберете. Це може бути бесіда. Арт-терапевт може запропонувати вам намалювати вашу родину. Чи це може бути робота з колодою метафоричних асоціативних карток. Як то кажуть, на колір та смак - фломастери різні. В гештальт-терапії, школі, до якої належу я, психотерапія для пари частіше за все виглядає як розмова трьох, чи чотирьох людей. Чому чотирьох? Тому що існують різні формати роботи. Я можу один проводити сімейну консультацію, або це може бути формат “пара на пару”. Тоді з сімейною парою працює два сімейних психотерапевта. Це буває корисним, оскільки дозволяє уникнути так званої тріангуляції. Ситуація тим паче поширена, якщо хтось один з пари вирішив, що їм потрібна допомога і привів другого. Тоді у одного з пари може виникнути почуття змови проти нього. Або один з пари починає ревнувати свого партнера до психолога. Зрозуміло, що все це прояви спротиву психіки. Але доки вони не будуть усунуті сімейна психотерапія, скоріше за все, буде пробуксовувати.
Ще однією користю від формату 2х2 є те, що стосунки між терапевтами вже самі по собі виступають таким собі камертоном для стосунків пари. І просто спостереження за ними допомагає парі змінюватися. До речі, коли я кажу “пара”, це не обов’язково подружня пара. До сімейного психолога можуть звертатися і пара батько-дитина, брати і сестри. Або інші учасники сімейної системи, які відчувають, що їх стосунки не приносять їм задоволення.
