Страх і тривога в діадних відносинах мама - дитина.

Автор: Юлія Ємельянова , 29.03.2021 (537 просмотр)
Детская психология, Навязчивые мысли, Страхи и фобии, Детско-родительские отношения
Страх і тривога в діадних відносинах мама - дитина.

Ми часто використовуємо для означення свого стану ці два поняття. Чим же вони різняться і в чому схожі? Яку роль відіграють в взаємовідносинах між матір’ю та дитиною?

Страх і тривога в діадних відносинах мама - дитина.

⠀Сьогодні ми розпочинаємо тему страху.Перше з чого пропоную почати, це внести  ясність, адже часто страх плутають з тривогою, але між тим, це  різні стани.

⠀Тривога - емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій. Причина тривоги зазвичай неусвідомлена. Може виникати без причин реальної небезпеки.

⠀Страх - це базове почуття людини, зумовлене реальною чи надуманою загрозою.

Страх часто стає помічником на шляху нашого бажання до життя, він є умовним оберегом від необачності та незваженості.Тривога - це скоріше токсична емоція і має прямі диструктивні впливи на стан суб’єкта, надмірна тривога це сигнал про необхідність звернутись за допомогою.

⠀Коли ми говоримо про діадні відносини: мати - дитина, можемо стверджувати, якщо мама перебуває більшу частину свого часу в якомусь стані, вона «інфікує» даним станом дитину. Мама стривожена - малюку потрібно бути напоготові. Мама боїться - малюку потрібно бути ближче( він може це зробити через плач, неспокійний сон, тривалий процес прийому їжі). Мама радіє- молюку цікаво, мама розслаблена- це сигнал, що все гаразд можна займатись пізнанням оточення.

⠀Часто мама сама не усвідомлює свого стану, а от малюк вже чітко зчитав емоцію і відкрито її  транслює, як вміє.⠀

В такому разі дітки не можуть просто займатись своїми справами- пізнавати навколишній світ та себе, вони мають іншу задачу- допомогти мамі долати диструктивні стани.Він буде в міру свого віку та здібностей проявляти ознаки занепокоєння та страху- часто плакатиме, важко заспокоюватиметься, подовгу смоктатиме мамині груди( дітки старше 2 місяців), часто пхикатиме, не має змоги залишатись сам, слабше проявлятиме зацікавлення оточенням.Така поведінка дитини  не матиме причин в фізичному стані, на перший погляд складатиметься враження, що це взагалі не має жодних коренів. Такий склад речей замикатиметься в умовному колі: безсвідома тривога матері- трансляція стану немовлям- неможливість знайти  причину тривожного стану немовляти- свідома тривого за стан дитини.

⠀Даний процес затратний для всіх учасників, психічне обслуговування його даватиме дифіцти ресурсу в інших сферах життя.

Статья уже набрала лайков