Ми часто використовуємо для означення свого стану ці два поняття. Чим вони різняться і в чому схожі? Яку роль відіграють у взаємовідносинах між матір'ю та дитиною?
Страх і тривога в діадних відносинах мама - дитина.
⠀Сьогодні ми розпочинаємо тему страху. це різні стани.
⠀Тривога - емоція, що виражає відчуття невизначеності, очікування негативних подій. Причина тривоги зазвичай неусвідомлена. Може виникати без причин реальної опасности.
⠀Страх - це базове почуття людини, зумовлене реальною чи надуманою загрозою.
Страх часто стає помічником на шляху нашого бажання до життя, він є умовним оберегом від необачності та незваженості.Тривога - це швидше токсична емоція і має прямі диструктивні впливи на стан суб'єкта, надмірна турбота це сигнал про необхідність звернутися по допомогу.
⠀Коли ми говоримо про діадні відносини: мати - дитина , можемо стверджувати, якщо мама перебуває більшу частину свого часу в якомусь стані, вона «інфікує» цим станом дитину Мама стурбована - малюкові потрібно бути напоготові. Мама боїться - малюкові потрібно бути ближче (він може це зробити через плач, неспокійний сон, тривалий процес їди). Мама радіє- молюку цікаво, мама розслаблена- це сигнал, що все гаразд можна займатися пізнанням оточення. як вміє.⠀
У такому разі дітки не можуть просто займатися своїми справами- пізнавати навколишній світ та собі, вони мають інше завдання- допомогти мамі долати диструктивні стани. Він буде в міру свого віку та здібностей виявляти ознаки занепокоєння та страху- часто плакатиме, важко заспокоюватись, довго сосатиме мамині груди( дітки старше 2 місяців), часто пхикатиме, не має змоги залишатися сам, слабше проявлятиме інтересу оточенням. враження, що це взагалі не має жодних коренів. Такий склад промов буде замикатися в умовному колі: безсвідома тривога матері- трансляція стану немовлям- неможливість знайти причину тревожного стану немовляти- свідома тривого за стан дитини.
⠀Даний процес затратний для всіх учасників, дифіцті ресурсу в інших сферах життя.
