Дбаємо про себе в тривозі
ВАЖЛИВЕ!
Ці практики НЕ усувають причин тривоги, НЕ гарантують того, що тривога знову не повернеться. Вона повертатиметься, бо ми всі в невизначеності зараз.
Практики помічні тоді, коли тобі потрібно справитися саме з тривожним станом, а не з тим, що його спричинило.
- заземлення. В тривозі ми часто буквально не чуємо землі під собою, і перше, що ти можеш зробити – це повернути собі відчуття контакту з землею, з опорою. Як це зробити?
1. Лягти на підлогу (як є можливість) Відчути, як підлога під тобою підтримує твої ноги, твої ступні і коліна. Як підлога підтримує твій таз і спину. Відчути, як твоя шия і голова спираються на підлогу. Відчути, як руки опираються на підлогу, і як вона їх підтримує.
- 2. Усвідомлено дихати. Спокійне, глибоке дихання у ритмі повільний неглибокий вдих носом – глибокий повільний видих через рот – розслабить, зменшить, зніме тривогу й тілесне напруження, заспокоїть думки й емоції. Нашкодити собі таким диханням - нереально, тож дихай у такому режимі стільки, скільки тобі потрібно.
- робота з ресурсними образами. Тут ти свідомо використовуєш уяву для зняття тривоги. Заплющ очі. Уяви собі своє безпечне місце, таке місце, де тобі комфортно, легко, радісно. Це може бути луг, ліс, острів, може бути образ води, може бути будь-який образ будь-якого реального чи нереального місця. Будь в цьому місці, продовжуй дихати усвідомлено і звертай увагу на приємні відчуття в тілі: це може бути тепло в області сонячного сплетіння, легкість чи навпаки, приємна важкість. Уявляй цей образ чи місце стільки, скільки тобі потрібно. Як відчуєш, що тривога пішла, повільно розплющуй очі.
