Часто клієнти зоставляють запит, а до діла так і не доходить. Чому так:що спонукає до запиту і що сприяє не завершенню початого? Може відповіді криються в правді та міфах психотерапії, от тільки не всім про них відомо... тому давайте розбиратись
Міфи:
✧ Звернення в терапію це ознака слабкості та нестабільності;
✧ Терапія акцентується лише на моєму дитинстві;
✧ Я недостатньо страждаю аби звертатись зі запитом на терапію;
✧ Мені не потрібна терапія, я поговорю з друзями та сім’єю і мені стане краще;
✧ Терапія не коштує своїх грошей;
✧ Розпочавши терапію я ніколи не завершу;
✧ Ліки ефективніші за терапію;
✧ Психотерапевт допоможе мені лише якщо пережив такий самий досвід що і я.
✧ Терапія псевдонаучна;
✧ Психотерапевт має дати мені чітку інструкцію до виконання для вирішення моїх ситуацій.
⠀Правда:
✧ Звертаючись за допомогою ви демонструєте що дбаєте про себе та бажаєте позитивних змін;
✧ Розуміння досвіду іншого потребує від психотерапевта імпатії, це є одним з інструментів в арсеналі професійних навиків. Немає потреби терапевту проживати аналогічний вашому досвід;
✧ Терапія допоможе покращити всі сфери вашого життя. Це надійна інвестиція у ваше майбутнє.
✧ Терапія допоможе справитись з ситуаціями в яких ви потребуєте допомоги та психічного ресурсу. Ви можете і маєте звертатись за допомогою;
✧ Минулий досвід вашої історіі безумовно важливий, проте терапія робить акцент на навиках та інсайтах що формуються в результаті;
✧ Ваші близькі та друзі це люди, що мають власний суб’єктивний досвід, саме з цього місця буде звучати їх допомога, але це зовсім не рівнозначно професійній, кваліфікованій позиції терапевта.
✧ Не існує більших чи менших страждань є ситуації що шкодять вошому самопочуттю та розвитку;
✧ Тривалість терапії залежить від глибини запиту та ваших суб’єктивних якостей. Може тривати декілька сесій - тоді це психологічне консультування, а може декілька років, тоді мова іде про повноцінний процес психоаналізу та підтримуючої терапії. Однак в будь якому разі орієнтиром є ваші відчуття динаміки.