Часто клієнти залишають запит, а до діла так і не доходити. Чому так:що спонукає до запиту і що сприяє не завершенню початого? Може відповіді криються в правді та міфах психотерапії, от тільки не всім про них відомо... тому давайте розбиратися
Міфі:
✧ Звернення до терапії це ознака слабкості та нестабільності;
✧ Терапія акцентується лише на моєму дитинстві;
✧ Я недостатньо страждаю аби звертатися зі запитом на терапію;
✧ Мені не потрібна терапія, я поговорю з друзями та сім'єю і мені стане краще;
✧ Терапія не коштує своїх грошей;
< p>✧ Започаткувавши терапію я ніколи не завершу;✧ Ліки ефективніші за терапію;
✧ Психотерапевт допоможе мені лише якщо переживши такий самий досвід що і я.
✧ Терапія псевдонаучна;
✧ Психотерапевт має дати мені чітку інструкцію до виконання для вирішення моїх ситуацій.
⠀Правда:
✧ Звертаючись за допомогою ви демонструєте що дбаєте про себе та бажаєте позитивних змін;
✧ Розуміння досвіду іншого вимагає від психотерапевта імпатії, це є одним із інструментів в арсеналі професійних навиків. Немає потреби терапевту проживати аналогічний вашому досвіду;
✧ Терапія допоможе покращити всі сфери вашої життя. Це надійна інвестиція у ваше майбутнє. Ви можете і маєте звертатися за допомогою;
✧ Минулий досвід вашої історії безумовно важливий, проте терапія робить акцент на навичках та інсайтах, що формуються в результаті;
✧ Ваші близькі та друзі це люди, що мають власний суб'єктивний досвід, саме з цього місця буде звучати їх допомога, але це зовсім не рівнозначно професійній, кваліфікованій позиції терапевта.
✧ Не існує великих чи менших страждань самопочуття та розвитку;
✧ Тривалість терапії залежить від глибини запиту та ваших суб'єктивних якостей. Може тривати кілька сесій – тоді це психологічне консультування, а може кілька років, тоді йдеться про повноцінний процес психоаналізу та підтримуючої терапії. Однак у будь-якому разі орієнтиром є ваші відчуття динаміки.
