Не запевняйте в кращому майбутньому. "Все буде добре" - забудьте цю фразу, забудьте фільми-кліше, де головному герою відриває руку, по його щоці котиться скупа сльоза, а співчутлива подруга ГГ промовляє ці слова. Життя не кіно, і коли людині скрутно, вона не знає, чи буде все добре. Ви теж не знаєте. Коли стається горе або біда, людині погано просто тут і зараз, і про майбутнє, де все буде добре, вона не почує і головне - сама в це не вірить.
Не порівнюйте ситуацію.
Не переконуйте. "Насправді, все не так страшно". Може й так, але зараз про це точно не відомо і просто зараз людині, яка чує такі слова - страшно, тривожно, погано одним словом. При хорошому сценарії, почувши ці слова, людина трохи заспокоїться, але ненадовго. При поганому - подумає, що її не розуміють і відчує себе ще самотнішою наодинці з проблемою.
"Заспокойся, не напружуйся так, не переживай, не хвилюйся, не бери до серця". Коли такі слова говорять, то виходять з припущення, що погані почуття можна вимкнути і замінити хорошими. Це принесло би миттєве полегшення, але немає ні такої кнопки, ані пульту керування. Чуючи такі слова, людина сприймає їх як: "Мене не чують, мої емоції для тебе невидимі, я залишився один/одна."
"Ти плачеш, значить, щось тебе засмутило". Не факт. Плакати можна від злості, від безсилля, від безпорадності, від самотності. Не лише від того, що щось засмучує. Людина, яку намагаються підтримати таким чином, не отримує відчуття, що її емоції помітили.
Не закидайте питаннями про факти. З'ясування деталей важливо тоді, коли в людини, яку питають, є ресурси для рішень. Багато питань про факти не виражають співчуття до емоцій, і більше нагадують допит.
"Час все загоїть", "Через 5 років ти і думати про це забудеш". Можливо. Можливо, вже через 2 роки теперішня ситуація буде згадуватись як не суттєва, або як факт біографії. Але людина в емоціях, переживає стрес, а в стресі здатність до реалістичних прогнозів і передбачень знижується. Людині в теперішній ситуації необхідно, щоб ви допомогли пережити саме те, що відбувається зараз.
