Не запевняйте у кращому майбутньому. "Все буде добре" - забудьте цю фразу, забудьте фільми-кліше, де головному герою відриває руку, по його щоці котиться скупа сльоза, а співчутлива подруга ГГ промовляє ці слова. Життя не кіно, і коли людині скрутно, вона не знає, чи буде все добре. Ви також не знаєте. Коли стається горе або біда, людині погано просто тут і зараз, і про майбутнє, де все буде добре, вона не почує і головне - сама в це не вірить. Не зрівнюйте ситуацію .
Не переконайте. "Насправді все не так страшно". Може й так, але зараз про це точно не відомо і просто зараз людині, яка чує такі слова – страшно, тривожно, погано одним словом. За гарного сценарію, почувши ці слова, людина трохи заспокоїться, але ненадовго. При поганому - подумає, що її не розуміють і відчує собі ще самотнішою наодинці з проблемою. Коли такі слова говорять, то виходять з припущення, що погані почуття можна вимкнути і замінити добрими. Це принесло б миттєве полегшення, але немає ні такої кнопки, ні пульту керування. Чуючи такі слова, людина сприймає їх як: "Мені не чують, мої емоції для тебе невидимі, я залишився один/одна." Не факт. Плакати можна від злості, від безсилля, від безпорадності, від самотності. Не лише від того, що щось засмучує. Чоловік, якого намагаються підтримати таким чином, не отримує відчуття, що його емоції помітили.
Не закидайте питаннями про факти. З'ясування деталей є важливим тоді, коли у людини, яку питають, є ресурси для рішень. Багато питань про факти не виражають співчуття до емоцій, і більше нагадують допит.
"Час все загаїти", "Через 5 років ти і думати про це забудеш". Можливо. Можливо, вже через 2 роки теперішня ситуація буде згадуватися як не суттєва, чи як факт біографії. Але людина в емоціях, переживає стреси, а в стресі здатність до реалістичних прогнозів і передбачень знижується. Людині в теперішній ситуації необхідно, щоб ви допомогли пережити саме те, що відбувається зараз.
