Взаємодія з оточенням відбувається через призму самосприйняття. До чого приводить економія на собі та чому так відбувається
⠀
Чому не варто економити на собі?
Спочатку ми економимо на чомусь одному, далі все це набирає обертів і виникають речі більш важливіші, потрібніші, актуальніші? 🤷♀️
⠀Спочатку ти економиш на зачісці аби назбирати чоловіку на подарунок, а далі економиш на одязі - потрібно заплатити за танці донці… Далі це входить у звичку та стає філософією твоєї поведінки в ставленні до самої себе. Ніби на тобі табличка : «Мені можна зекономити на собі».
Економити на собі - це коли вам не шкода тратити гроші на чоловіка, дітей, ремонт, батьків та тільки справа доходить до вас особисто включається внутрішній економіст. Мені цього не потрібно, а без цього обійдусь. І обходитесь, але не тільки сьогодні, а завжди.
Коли жінка включає режим економії - вона виключає в собі «жінку».🙅
⠀Ви тільки приймаєте рішення дозволити собі щось нове, щось для себе і прийшли до магазину, і потримали в руках жадану річь, як відразу думки вас відкинули до трат. І кожного разу це щось «необхідне», «невідкладне» , «важливіше» і ви купуєте, але дешевше і зовсім не те що хотілось.
Через первинний час звичка економити на собі переростає в патологію, яку досить не просто пропрацювати.
⠀
Коли жінка економить на собі відбувається наступне:
✔️Вона втрачає легкість та манливість;
✔️Втрачає свою жіночу цінність;
✔️Оточення починає зеркалить таку поведінка і вести себе аналогічно по відношенню до жінки ;
✔️Втрачає відчуття щастя;
✔️Вона починає бути всім винна;
✔️Їй важко заявити про свої бажання, а відтак і мати їх;
✔️Очі виражають «смуток життя», а обличчя марніє від постійного напруження;
Економити на собі це мати гроші, але ніколи не дозволяти трати першочергово на себе, це коли баланс трат - містить лише малесеньку частину на себе, це коли щось або хтось важливіший за тебе.
Чи економите ви на собі? Яку частину трат ви відводите на свої потреби?
