Часто ми терпимо роботу, яка нам не подобається і не наважуємось на зміни. Чому ж так відбувається і що робити?
Якось обговорювали з клієнтом у психотерапії його роботу, яку він терпіти не може. Ну все ось від: купа роботи, не знаю за що хапатись, атмосфера - гівно, менеджер - самодур, і тд. якщо так нестерпно?
А він: а страшно мені до чортиків. Не впевнений я, що цікавий ринку.
І так людина, яка виросла у компанії, зробила купу класних проектів, терпіти і навіть не рипається, бо страшно. А страшно насправді одне – отримати відмову. І почути в ній: ти недостатньо класний, ти ніщо не вартий. Нікому неприємно, правда ж? А для людини невпевненої у своїх силах і чутливої до оцінки оточуючих - гірше, ніж залишатися на абсолютно нестерпній роботі.
У чому ж помилка?
1. Ситуація генералізується.
Так, цілком імовірно і абсолютно нормально, що ви не будете цікаві певним працедавцям. Але будете цікаві іншим. Неможливо бути цікавим усім, як і бути нецікавим всім теж мало можливо.
Що робити?
Перед усім сфокусуватися. Подумати, а чим ви хочете займатися? У яких компаніях хочете працювати? А у яких точно не хочете.
2. Немає чіткої оцінки своїх сильних та слабких сторін. Є тільки абстрактний страх відмови.
Що робити?
Після того, як определитесь, ким і де хочете працювати, подивитись вимоги до цікавих вам вакансій на роботних сайтах або сайтах цікавих вам компаній. Який досвід і навички потрібний, які завдання стояти.
Після того зробити SWOT аналіз: виписати власні сильні сторони та класні реалізовані проекти. Також зони для розвитку. Потім співставити їх із вимогами до цікавих вам вакансій. Тоді ви чітко зрозумієте, де ви молодець, а яких навичок і досвіду вам не вистачає. Якщо вистачає не багато – сміливо подавайтеся. На співбесіді розкажете, що знаєте, де не дотягуєте і готові рости і розвиватися. Я, наприклад, люблю брати цікавих кандидатів на виріст. Це краще, ніж повне співпадіння. Бо через півроку доведеться думати, що робити з людиною якій уже нудно.
Якщо не вистачає суттєво, подивитись на схожі вакансіі з меншими вимогами, на яких зможете у процесі роботи підтягти потрібні скілі. Або сплануйте навчання і прокачайте потрібні навички там.
3. Пропрацюйте свої обмежені установки та самооцінку з психотерапевтом, а стратегію зміни роботи - з кар'єрним консультантом. Класно, коли ці два компоненти можливі з одним спеціалістом, тоді у нього буде більш комплексне розуміння вашої ситуації та ефективніші результати роботи.
Адже робота - велика і важлива частина життя, і я точно знаю, що на ній може бути цікаво та комфортно!
