Чому я відчуваю злість? І чому це нормально

Зазвичай, питання «А що зі мною відбувається, чому я злюся?» приходить, коли нам некомфортно, або коли ми лякаємось якихось своїх проявів. 

«Я хочу висловити невдоволення, але не дозволяю собі. Бо так не можна – виражати злість». Це лиш одна з багатьох причин, чому ми часом забороняємо собі наблизитись до своїх емоцій. Однак через страхи, упередження тощо, втрачаємо щось більше, ніж здається.

При цьому, якщо зрозуміти, що це таке агресія, то стане ясніше чому злитися нормально. І, скоріше, навіть ресурсно, бо наші почуття свідчать про щось важливе, при цьому відмова від них рівноцінна відмові якійсь частинці себе. 

Взагалі не існує позитивних або негативних емоцій. Кожна виконує функцію сигналу про якусь потребу, яка зараз актуальна. 

Злість – це емоція, яка виникає в результаті незадоволення, фрустрації, розчарування, обману, перешкоди або небезпеки. Зазвичай це інтенсивна емоція, яка може бути націлена як на зовнішнє, так і всередину себе.

Як злість відчувається?

Емоції впізнаються завдяки фізичним відчуттям. Гнів проявляє себе у вигляді наступних фізичних ознак:

• Прискорене серцебиття
• Прискорене дихання
• Затиски в тілі (щелепа, кулаки)
• Почервоніння

Психологічні прояви агресії виражаються у вигляді:

• Нестриманості 
• Впертості та відсутності бажання піти на компроміс
• Необдуманих судженнях та рішеннях
• Підвищення голосу 
• Пасивній агресії у вигляді мовчазного саботування, жартів, іронії та сарказму

Агресію можна виражати усвідомлено. Зазвичай це робиться для того, щоб дійти певної мети. 

Також гнів може виражатись і неусвідомлено, коли ми цього не відстежуємо або маємо заборону на це.  

Чому я відчуваю злість?

Як було сказано вище, кожна емоція про щось сигналізує. Відстеживши свій гнів, ми можемо запитати себе, а про що він свідчить?

1. Незадоволені потреби

Кожна людина має багато різних потреб і якщо не задовольняти їх, ми проживаємо певну фрустрацію. Агресія – це одна з тих емоцій, які проявляються в момент неможливості отримати бажане. 

2. Страх

Залежно від ситуації, людина може проживати спектр різних емоцій, а також складніших емоцій – почуттів. 

Зовнішній подразник, який несе погрозу, може спровокувати емоцію страху за щось цінне, але за страхом може стояти і агресія, спрямована на те, щоб захиститись від чогось загрожуючого. 

Як відомо, в ситуації небезпеки спрацьовує три типи поведінки: Бий. Біжи. Завмри. В першому випадку перейти до активного захисту можна якраз в момент проживання гніву. 

3. Конфлікти

Конфлікт, це зустріч протилежних поглядів, бажань, стратегій поведінки. В конфлікті ми часто відстоюємо щось цінне для того, щоб не втратити. 

Це може бути боротьба за зовнішній комфорт (наприклад, який хтось хоче забрати), за погляди (які нам цінні, бо ми живемо спираючись на них як на основу), за репутацію (наприклад, у разі, коли ситуація або дії інших повпливають на сприйняття нас іншими людьми). 

4. Порушення кордонів

Кордони розрізняють як фізичні, так і психологічні. 

Якщо до нас хтось звертається таким чином, який для нас є неприйнятним, або у разі, коли хтось малознайомий, наприклад, торкається нас, це також може бути порушення кордонів (в кожної людини вони різні, але є і певна загальноприйнята «норма»). 

Порушення кордонів несе за собою фрустрацію якоїсь потреби, наприклад, в безпеці, в комфорті, в повазі, в тому, щоб бути почутим/почутою. Відновлення цієї потреби може також відбуватись з емоції агресії. 

Для чого нам злість?

Злість являє собою реакцію на погрозу. Ця емоція запускає симпатичну нервову систему, яка своєю чергою мобілізує ресурси організму для того, щоб він захищався активніше. 

Те, що починає проживати організм, націлене на активні дії, однак ми можемо обирати – реагувати фізично або ж словами. 

Зміна артеріального тиску, серцевих скорочень, виділення гормонів і як результат – збудження організму, зменшення рівня чутливості, посилення ритмічних форм активності – все це націлене на готовність до активних дій. А, отже, є і джерело енергії, що є також однією з ключових ознак агресії. 

Як відстежити злість?

Кожну емоцію, а також почуття можна усвідомити, і це є гарним приводом зрозуміти «А що зараз відбувається?». 

Коли зустрічаючись з певними обставинами або людьми ми починаємо злитися, в цей момент можна відстежити свою реакцію через запитання:

• Як я сприймаю цю ситуацію або людину? 
• Як ця людина або ситуація впливає на мене? 
• Чи є реальні спостереження, які свідчать про цей вплив?

У будь-якому разі, постійне проживання однієї емоції може стати товчком для того, щоб внести зміни у своє життя. 

Вектором руху в цьому напрямку є розуміння того, про яку незадоволену потребу свідчить злість, і якщо її можна задовольнити екологічним шляхом, – то як? 

Наступними кроками може стати усвідомлення реальної ситуації, в якій ви знаходитесь, також розуміння, на що ви зараз можете спертись і що з іншого боку дестабілізує ваш стан.

Як проживати злість? 

Кращою стратегією навести лад зі своїм емоційним станом буде рішення не уникати, а проживати емоції. Проживання, вираження злості може бути конструктивним та неконструктивним. 

Проживання емоції включає в себе її виявлення (яку емоцію я зараз проживаю?), відстеження її проявів в тілі, визначення потреби, про яку вона свідчить, а також вираження. 

Спосіб вираження емоції може залежати від обставин, в яких ви знаходитесь. 

Наприклад, це може бути: 

• Вербалізація своїх почуттів. 
• Рух до фрустрованої потреби, на яку вказує емоція.
• Дихальні техніки (дихання по квадрату або трикутнику).
• Релаксація по Джейкобсону. 

Чого не робити зі злістю?

Неадаптивними формами вираження агресії, які слід замінити на екологічні, є:

• фізичні прояви націлені в бік інших людей, в бік себе, або імпульсивні прояви, які реалізуються в присутності інших.
• ігнорування емоцій, їх приглушення за рахунок знецінення їх важливості, зловживання речовинами, уникнення через надмірно високе залучення в роботу.

Уникнення емоцій не рівноцінно тому, що вони просто зникнуть. При їх ігноруванні вони все ж будуть шукати спосіб «вийти», однак ризики того, що це буде імпульсивне та неконструктивне вираження підвищується. 

Коли до психолога?

Якщо ви проживаєте інтенсивні почуття агресії, роздратування, гніву і розумієте, що не можете впоратись з ними, а їх прояви впливають на якість вашого життя, то це є ознаки, які свідчать про необхідність допомоги психолога. 

Нижче більш детально розписані, які є ознаки дестабілізуючої агресії. 

• Постійна злість на все і всіх.
• Аутоагресія – це агресія, направлена на себе. Проявляється у вигляді самоушкоджуючої поведінки. 
• Пасивна агресія, яка проявляється через непряме вираження. 
• Образливі жарти над іншими.
• Булінг – участь в усвідомленому цькуванні іншої людини. 
• Злість забирає неймовірно багато внутрішніх ресурсів.
• Непропорційна, перебільшена реакція до повсякденних ситуацій.
• Підвищена агресивність у поведінці.
• Складнощі у стосунках, викликані злістю.
• Важко виразити злість конструктивно.
• Злість, яка заважає повсякденному життю 

Запрошую проживати злість у безпечному просторі

Свій шлях в психологію я розпочав з гештальт-терапії – підхід, який приділяє ролі емоцій та почуттів велику увагу. 

На своєму досвіді розумію, наскільки важливо бути в контакті зі своїми почуттями, а також що відбувається, коли ми схильні не розуміти свій стан. 

У роботі з кожною людиною, яка приносить насправді свій унікальний випадок, я підбираю індивідуальний стиль взаємодії. – Гліб Федоров, психолог

При цьому в роботі я займаю підтримуючу позицію, десь виконую роль «дзеркала», щоб людина побачила себе збоку, десь роль «ліхтарика», який допомагає побачити темні місця. 

Тож, якщо ви маєте зацікавлення до подальшої роботи – запрошую вас на сесії!:)