Ви знали, що почуття дорослих можуть впливати на дитину, навіть якщо батьки не проявляють їх ?
Батьки не показують своїх негативних емоцій, але і самі не вміють ефективно звільнятися від них. В результаті пригнічені емоції накопичуються і тоді емоції їх дитини посилюються. Те, що подавляють в собі батьки, потім проявляють діти.
Якщо ви відчуваєте, що вам немає на кого покластися в житті, дитина стане скаржитися, що їй самотньо або подавлена вами агресія або роздратування проявиться у малюка.
Діти - як губки. Якщо ви сповнені тривоги, напруги, гніву, страху, образи і розчарування - вони буквально наповнюються цими емоціями, а потім повертають їх вам.
Це пояснює, чому в ті дні, коли ви пригнічені і без сил ваша дитина поводиться особливо капризно або агресивно. Дитина вередує в самий незручний для вас час саме тому, що в ці періоди ви самі не приділяєте достатньо часу задоволенню своїх потреб.
Звичайно ж, у дитини є власні емоції і тоді, коли йому доводиться приймати на себе ще й емоції батьків, це для нього занадто сильне навантаження. Звісно, діти періодично капризують і тоді, коли батьки управляють своїми емоціями успішно.
Один із способів визначити, що малюк відображає ваші ж емоції - тест на опір. Якщо ви опираєтеся або протестуєте почуттям малюка, значить, він проявляє саме ті емоції, які ви подавили в собі. Якщо ж ви здатні вислуховувати дитину терпляче і співчутливо, (по-психологічному - контейнувати) значить це його почуття.
Це не означає, що ви неправильні батьки. Це сигнал, що вам пора приділити трохи часу задоволенню власних потреб.
Якщо емоції дитини дуже сильні і ви не можете повноцінно допомогти впоратися з ними, у вас є можливість взяти тайм-аут.
Я уже писала про цю техніку в дописі про покарання.
від того, які з емоцій проявляє дитина, дозвольте виплеснути все, що накопичилося у неї (конструктивно)
Батьки і самі починають відчувати себе краще від того, що їх малюк виплеснув свої негативні емоції, так ніби вони це зробили.
