залежні відносини
Залежність відрізняється від здорової прихильності своїм компенсаторним характером. В основі залежності зазвичай лежить уникнення якогось досвіду.
Ну, ось наприклад, дівчинка росла в сім'ї, де вона весь час захищала маму від батька, коли той приходив додому напідпитку і влаштовував скандал і міг розпустити руки. Вона була живим щитом для мами, її роль у сім'ї була миротворча та рятівна, мама говорила їй, що тільки вона й здатна цю ситуацію якось врівноважувати. Вона виростає, дитинство залишається далеко позаду, вона вже не згадує ці сімейні перипетії. І ось вона зустрічає хлопця, він їй подобається, але вона бачить, що він якось не вміє відстоювати себе у відносинах з друзями і взагалі боязкий якийсь. Вона починає його «рятувати» і спочатку відносин це правда дуже якось їх зближує. Вони одружуються і вона мріє зробити з нього зовсім іншу людину, сильну, впевнену, яка міцно стоїть на власних ногах, а він згодом чомусь починає все частіше зустрічати в багнети її ці «бажання», замикається, починає тікати.
Вона розчарована, адже стільки було в мріях про них двох. Замість реалізації мрії виходить повне непорозуміння в парі. Справа в тому, що вона реалізує свою неусвідомлену роль рятівника через іншого і розчаровується звичайно, він не може зробити чогось, як здавалося б їй могла зробити вона. Або й не могла, але вона цього не знає, бо якийсь неусвідомлений досвід нею уникає і одночасно "знаходить" вихід через іншого. Так вони спочатку стосунків ніби добудовують за допомогою один одного себе до цілого, компенсуються, а потім зустрічаються із взаємним непорозумінням, розчаруванням один у одному.
Як формується залежна структура особистості? На відміну від людей з нарцисичною структурою характеру, які не можуть виявляти емпатію, співпереживати, емоційно усунуті, ці люди схильні ідентифікуватись з емоційними станами інших людей. Часто сім'я, найближчі люди, батьки заохочували дитину до такої ідентифікації і вселяла їй, що потрібно переживати ті ж почуття, що й інші, особливо близькі люди. В результаті, все що було пов'язано з їх справжніми емоційними переживаннями було відторгнуте, придушене або заморожене. Одне з центральних завдань терапії це заохочення вільної експресії особистості, особливо заморожених і пригнічених почуттів, часто пригнічені бувають асертивність, агресія, образа, хоча часто це буває більш приязні почуття.
Інший важливою темою в терапії людей із залежною структурою характеру стосується конфлікту між близькістю та дистанцією. Вони прагнуть близькості і бояться її, щойно виникає натяк на можливість наближення іншої людини. Їм важливо зберігати дистанцію, через страх бути поглиненим іншим, розчиненням, втратою себе в потребах та індивідуальності іншої людини, і їм при цьому страшно бути покинутими, залишитися на самоті, як колись у дитинстві. Особистісне зростання в особистості з такою структурою буде пов'язане з втратами: втратою компенсаторного характеру попереднього "self", усвідомленням втрати істинного "self", нерідко зі втратою якихось переконань, сценарних рішень, інтроектів, ідентифікацій, які йшли від колись значущих осіб.
Такі люди часто не можуть за фальшивим фасадом, що складається з чужих установок, виявити себе. Вони не можуть відповісти на прості запитання "Хто я такий?" розуміючи під цим власні вміння, здібності, амбіції, уподобання, смаки і т.д. Усвідомлення такою людиною, що вона любить, щось зовсім просте, але тільки те, що подобається йому, і можливо не подобається комусь із його оточення, вже символізує символічну самоідентифікацію.
Основний конфлікт у людей з такою структурою особистості: як людина вирішує проблему агресії та одночасно зречення від неї, досягнення успіху та нездатності визнати та порадіти цьому факту, спроби робити сміливі кроки, за наявності сильного страху перед найменшим ризиком.
У таких людей дуже часто ніби немає дозволу на переживання задоволення від життя. Особливо їм важливо розвинути здатність радості та гордості за свої внутрішні устремління, бажання, успіхи. Нормально відчувати гордість за себе, а також задоволеність, навіть якщо інші ніколи не будуть задоволені, за що він не може відповідати.