Коли є потреба у визначеності майбутнього, але останнє неможливо - тоді недолік заповнюється фантазією (про прекрасне чи жахливе)
Коли є потреба у визначеності майбутнього, але останнє неможливо - тоді недолік заповнюється фантазією (про прекрасне чи жахливе). Тому, коли людина постійно тривожиться, вона робить це для того, щоб отримати контроль над реальністю. Але тривога сама собою не дає контакту з реальністю. Тому почуття тривоги йде саме тому, що можу контактувати з реальністю і створювати реалістичну визначеність майбутнього. Я бачу, що реально може статися, а малоймовірно. Також я розумію, які у мене є ресурси, щоб пережити щось неприємне та жахливе. Я можу витримати щось, навіть якщо мені не хочеться, щоб відбувалася ця подія. Контакт із реальністю допомагає мені "могти", дає мені можливість якось впливати на те, що турбує (щось зробити або змінити ставлення до неминучої події).
