Міркування про цінності та конфлікти, чим зумовлені взаємні сліпота та вибірковий слух у стосунках.
З питаннями совісті, вині тавідповідальності ми стикаємося рано. Часто – ще тоді, коли осмислити ці поняття неможливо через природну нездатність до осмислення загалом. І коли ми вже можемо осмислювати свій досвід, виявляється, що ситуації, де ми беремо (або відмовляємося брати) відповідальність, відчуваємо провину, мучимося совістю – напряму пов'язані з цінностями. «Мені совість не дозволяє» Або: «Совісті в тобі нема!»
Вибачаємося: «Я винен/винна. Пробач мені.»
Ми звикли користуватися і чути ці слова на роботі і вдома, в особистих і професійних відносинах. І ніби ці слова є самоочевидними і всім зрозумілими.
Начебто цінності прості і зрозумілі для всіх.
Але звідки тоді стільки конфліктів?
Саме тому, що «якби». Бо більшість із нас мають ідею: універсальні загальнолюдські цінності справді існують.
Я не претендую на істину в останній інстанції, мої роздуми базуються на власному досвіді і я не хочу нікого переконувати. Я попрошую тобі поміркувати разом.
Я думаю, що перша передумова конфлікту між людьми – це хибне упередження, що Інший – такий самий чоловік як і я. І що він точно так само розуміє мої слова, як і я. І що його виховували так само. І що його досвід ну якщо не такий самий, то принаймні, схожий на мій.
Інша передумова конфлікту – це небажання вникати у цінності Іншого. «Мої цінності апріорі правильні, і мій візаві має погодитися. А як не погодитись – примушу.»
Дотепник Бернард Шоу в'їдливо зауважив: «Не треба ставитися до іншого, як до самого себе – у вас можуть бути різні смаки».
< Конфлікт виникає не там, де цінності різні, а там, де є вперте бажання одного переробити іншого під себе. а чи є спільні цінності для обох сторін. І якщо такий страх є, тоді конфлікт не завершується рішенням, а просто заморожується. Саме тому важливо ставити собі питання: Вина і совість для мене – це те саме, що іншого?Для мене брати відповідальність – це про що?
І про що – для іншого?
Що цінне для мене?
Які цінності я відстоюватиму?
Можу я змінювати свої цінності?
І чи може (захоче?) – інший?
Це непрості питання.
Але якщо їх не ставити спочатку собі, а потім і тому, з ким у тебе конфлікт, можна опинитися в ситуації ще більш непростий. де давно зникла любов.
У дружбі, яка давно собі віджила.
На роботі, де потрібно постійно брехати собі в обмін на "стабільність".
