Щоб подолати стрес, треба спершу його усвідомити.
Як не парадоксально звучить ця фраза, але часто ми навіть не помічаємо, що у постійній напрузі. Багато роботи і ми зосереджені на ній. Багато турбот і ми турбуємося лише про те, щоб усе встигнути. І зробити все якнайкраще. Багато тривоги за іншу людину, і ми настільки переключаємося на її проблеми, що не помічаємо своїх.
Іноді тільки депресія змушує задуматися над своїм станом. Адже часто вона приходить слідом за постійним, тривалим стресом. Коли таке трапляється, - і робота не клеїться, і турботи стають непідйомними, в термін не укладаємось і взаємини з людьми (навіть з тими, про кого ми так сильно турбувалися) погіршуються.
Депресія - це сильний витік енергії, втрата ресурсу. Цей витік відбувається, коли ми даємо набагато більше, ніж отримуємо.
Деякі люди взагалі не усвідомлюють, як вони цю енергію втрачають і як її можна «добрати». Більше того, вони не дозволяють собі цього. Забороняють собі відпочинок, маленькі (і великі теж!) радості та задоволення. Отже, стрес і депресія – це, перш за все, дисбаланс. Дисбаланс у наступних парах: напруга-розслаблення, беру-даю, тілесне-духовне. Щоб уникнути депресії внаслідок тривалої напруги, потрібно повернутися ззовні до себе. Прислухатися до свого тіла: що йому хочеться? У чому його потреба зараз? Надати право своїм почуттям бути. Адже коли ми не даємо їм правильного виходу, вони руйнують нас (а часто й інших, тих, хто нас оточує!).
