У світі не може бути 100% безпеки, і це спричиняє тривогу. Але я можу навчитися довіряти світу і жити, незважаючи на його небезпеку
У світі не може бути 100% безпеки, і це викликає тривогу (я відчуваю, що будь-якої миті може статися щось жахливе, і я буду безсилим перед цією загрозою). Але якщо я можу довіряти світові, то зможу спокійно бути і займатися чимось іншим, окрім моєї безпеки. Для появи довіри до світу потрібно 3 умови: - у мене є на що спертися (мої стосунки з собою, впевненість у своїх здібностях впоратися з будь-яким завданням, або це може бути чимось зовнішнім - будинок, робота, значущі стосунки з іншими людьми);
- я відчуваю, що у мене є достатньо простору в житті (я можу вільно дихати, у мене є своя територія, свої межі, я відчуваю свою свободу);
< br>- я можу захиститися від загрозливої небезпеки (у мене є ресурси, здатності протистояти небезпеці або у мене є можливість мінімізувати небезпеку, запобігти її).
Якщо у мене достатньо простору, опори та захисту - тоді тривога йде і я починаю відчувати спокій. Світ не перестає бути небезпечним, але я відчуваю довіру і мені вже не потрібно жити в напрузі та контролювати всі можливі небезпеки (тим більше проконтролювати все неможливо). Також я не можу протистояти тому, що колись помру, але я можу протиставити своє життя смерті. У постійній тривозі я вже не живий, мій світ звужується до спостереження та очікування небезпеки, ймовірність і катастрофічність якої я можу значно перебільшувати. Але коли я можу довіряти світу, то можу почати вже віддаватися течії свого життя і повніше проживати його.
