як ми ставимося до почуттів? як поводимося з ними? навіщо вони нам дано?
Ми звикли розділяти свої почуття на погані та добрі, правильні і не правильні, схвалені та не схвалені, загалом оцінюємо їх. Хороші культивуємо, погані забороняємо, відкидаємо, стримуємо та боремося з ними. Так ми навчилися в середовищі проживання. Оцінювати, а чи не проживати. З якимись почуттями ми добре вміємо поводитись, а деяких не знаємо зовсім. Як правило, добре вміємо з тими, що підтримувалися та схвалювалися соціальним середовищем. А погано вміємо або не вміємо зовсім з тими, які були не схвалені або під забороною. Насправді почуття це сигнальна система. Почуття вимірюються не шкалою оцінок, а ступенем інтенсивності. Почуття – це той маркер, завдяки якому ми можемо побачити свою потребу, що ховається під ними. І добре, коли ми з ними знайомі і вміємо з ними поводитися в собі та в соціальному середовищі.
