Як зрозуміти, чи я є дорослою особистістю?
Особистісна зрілість (доросле життя) починається з того моменту, коли людина вільно приймає рішення від думки інших людей. Незріла особистість може знаходити пояснення своїх вчинків у двох сферах: 1.біологія; 2.виховання.
1."Мені не дано" - так може звучати перше пояснення, чому мені не вдалося відразу досягти успіху в якійсь справі. Наприклад, я хочу навчитися грати на гітарі, беру уроки у викладача, ходжу місяць на заняття та кидаю. "Ну, не виходить, не дано мені грати добре". Так, звичайно, людина може не мати музичних задатків. Але хіба у всіх виходить одразу все?
Прямо протилежний приклад незрілості на цій основі – у мене не виходить, мені вже й не подобається, але я зроблю все. щоб стати першокласним музикантом. Але, мені це не подобається. Тоді навіщо? Якщо я намагаюся довести комусь, що я можу, але не маю з цього користі, то це незріла поведінка. Тут немає вільного вибору - я не прийняв би рішення навчитися добре грати на гітарі, якби мені не потрібно було довести комусь, що я можу. Корисний аспект такого прагнення все ж таки існує: "у мене не виходить, але я дуже хочу цього, доведу собі, що я можу". У такому разі може бути так, що мої справжні бажання збіглися з тим, що хочу щось комусь довести. І якщо я вже не хочу нікому нічого доводити, то інтерес до гри на гітарі у мене не пропадає.
2."мене так виховали, я не можу поводитися інакше". Я завдаю іншим людям біль своєю поведінкою, мені про це говорять, але я нічого не змінюю за принципом: "Ну, а що я зроблю? Зі мною теж так зверталися, то терпи". Це прояв особистісної незрілості, тому що я все ще від дитячих образ на батьків або ще когось. Або може бути, я можу постійно орієнтуватися на те, що "люди скажуть" - це теж прояв незрілої від інших людей. відразу дається, але якщо я дійсно хочу цього, то докладу максимум зусиль, щоби отримати). 2.заняття позиції стосовно свого виховання - надходжу доцільно ситуації (не проти всіх, не як усі і не так, як зі мною робили).
Прийняття своїх реально існуючих обмежень, розуміння своїх реальних можливостей та гнучкість у прийнятті рішень, поведінка відповідно до ситуації ("так краще для мене та інших добре, або, як мінімум, не шкодить їхньому життю") - ось де починається зрілість особистості. А якщо коротко, то вона у свободі та прийнятті відповідальності за свободу.
