"Швидка допомога" у домашніх умовах
У дитинстві моя бабуся казала, що треба, дивлячись у вікно, сказати: «Куди ніч, туди і сон!» І я, прислухаючись до її поради, подумки тричі вимовляла цю фразу... Чи допомагало це? Частково – так. Але неприємний емоційний шлейф залишався ще деякий час. І я не знала, що ще можу зробити для того, щоб його позбутися.
Деякі говорили про те, що розповідати страшні сни взагалі не можна, інакше вони збудуться. /p>
Така собі перспективка...
Сьогодні поділюся з Вами своїм способом вирішення такої ситуації. В його основі - знання психології та мій практичний досвід, адаптований до сімейної взаємодії.
Отже, ось 3 простих кроки, які допоможуть розвіяти «темні хмари»:
1) Відволіктися від усього і відразу приділити час дитині. Сісти поряд з ним, обійняти і тільки потім акуратно розпитати його про сюжет сновидіння. ;
- без знецінення (І чого там боятися цього павука? Він же маленький! Ти сам міг би його роздавити!);
- з повним прийняттям.
3) Запропонувати дитині доопрацювати сюжет сновидіння, тобто. придумати таке завершення сну, в якому він міг би знайти порятунок САМ (без Ваших підказок).
Завершальний етап може приблизно таким:
будь-ласка, а що чи хто міг би тобі допомогти...?
Що саме він міг би зробити?
А потім?! Куди б ти хотів відправитися потім?
З ким би тобі хотілося там бути?
Чим би ви там зайнялися? >І приблизно за цією схемою ставте багато уточнюючих питань. Важливо, щоб дитина почала з цікавістю та задоволенням розповідати Вам про своє придумане продовження.
Закріпити цю практику можна малюванням цього щасливого завершення.
Ваше завдання – дати можливість своїй дитині відчути себе могутнім режисером. своєї історії. Тобто. вивести його з позиції «актора», якому загрожує якась небезпека.
Важливо! Не акцентуйте увагу на страху і не занурюйте зайвими питаннями на цю тему.
Якщо Ви не володієте інструментами роботи зі страхом, краще не йдіть у цю сторону.
Ваше завдання – дати ресурс.
Вірю, що у Вас все вийде!
