Про втрату себе та втрату іншого у відносинах на прикладі метафори первинної комунікації - дихання
Людина народжена у відносинах і згодом живе теж у відносинах. Все, що людина займається, так це пошуком балансу між тим, щоб не зрадити і не втратити себе (відчувати свою гідність) і можливість глибокої поваги до іншого (відчувати взаємопов'язаність з іншим).
У крайніх випадках буває, що заради збереження Любові ми готові відмовитися від себе, пожертвувати собою. Забути, що ми відчували та чого хотіли. Ми і неживі. І спокій, набутий тут подібно до смиренної задухи від вуглекислого газу. Ми не робимо повноцінного Вдиху.
Або буває, що задля збереження Себе ми відмовляємося від близькості та глибоких зустрічей, здатних внести в життя свіжість та оновлення. Ми стаємо сильними та невразливими, але ця сила жорстка та ригідна. У тотальному відстоюванні себе напруга і опір просочує наше істота. У напрузі ми роздмухуємося. Ми сумуємо за солодощами повного видиху.
Де знаходишся ти? В якій полярності?
Напевно, усвідомивши своє становище, ти поставиш запитання: "І що мені з цим робити?"
Крапля і Океан однієї і тієї ж води. Олексій
