Тривога та безсоння, Страхи та фобії, Особистий розвиток
Найбільш типові при тривозі автоматичні думки звучать так...
Мені потрібна повна визначеність!
У моєму минулому немає нічого хорошого!
Мене оточують небезпеки!
Я повинен/маю витримати це!
Мені потрібно бути готовим/готовою реагувати на них! i>
Мені потрібно тримати все під контролем!
Моє самопочуття лише погіршуватиметься!
Я не можу жити зараз!
Мені потрібно контролювати своє майбутнє!
Мені потрібно контролювати свій стан!
Все зумовлено!
Мені потрібно контролювати обставини свого життя!
< i>Якщо я почну хвилюватися, мені потрібно почати щось робити, щоб хвилювання зникло!
Катастроф можна уникнути, якщо все тримати під контролем!
Мені потрібно уникати будь-якого емоційного дискомфорту!
Мені потрібні відповіді на мої запитання прямо зараз!
Що подумають про мене люди!
Мені треба уникати тривоги і того, що може їх викликати!
Від моєї пильності залежить майбутнє…!
Найстрашніше ще попереду!< /i>
Якщо я не триматиму себе в руках, станеться щось катастрофічне!
Мені необхідно все передбачити! >
Мені треба перестати про це думати!
Майбутнє дуже нестабільне і невизначене!
Парадоксальним чином, перебуваючи в полі подібних уявлень, з людиною зазвичай нічого критичного не відбувається, що дає йому підстави думати, що думки справді спрацювали, занепокоєння було виправданим. Проте нічого критичного немає від характеру думок здебільшого. Переважна більшість обставин, що відбуваються з нами, носять нейтральний характер. Все інше – це наша інтерпретація, яка від характеру когнітивних процесів зміщується в позитивну або негативну сторону.
Р. Лихи: «Людина не приймає той факт, що події можуть трапитися не від того, хвилюється вона чи ні. Іноді ми просто безпорадні перед реальністю».
