Я — психоаналітик. Це означає, що я не навчаю вас, як “правильно жити”, не даю порад із серії «а ви спробуйте медитацію». Я слухаю. Дуже уважно.

Моя робота — не вирішувати за вас, а бути з вами там, де важко. Там, де зазвичай вас залишали наодинці.

Я витримую мовчання. Афект. Невідоме. І не лякаюсь глибини.

Працюю з темами самотності, вигорання, депресивності і втрати сенсів, тривожності, болісних стосунків. Але ще більше — з бажанням. Зі спробами знайти “своє”. Зі страхом жити по-справжньому.

Психотерапія — це не про виправити себе. Це про наважитися бути собою. Якщо вам відгукується — приходьте.

Це не коучинг.

Не поради.

Не “10 кроків до щастя”.

Терапія зі мною — це простір, де ти не мусиш бути “добрим клієнтом”.

Тут можна злитися. Плакати. Мовчати. Сумніватися.

Ми будемо повертатися до того, що болить. Дивитися на це з різних боків. Повільно, чесно.

Я не обіцяю швидких результатів. Але обіцяю бути поруч — навіть тоді, коли важко витримати себе.

Зміни не нав’язуються. Вони визрівають.

І коли приходять — вони справжні.

Що важливо в роботі зі мною:

• глибина — ми не обмежуємось симптомами, а шукаємо суть

• регулярність — мінімум 1 раз на тиждень у стабільний день і час

• витримка — простір, де є місце для всіх ваших почуттів

• індивідуальний темп — жодних “успішних кейсів за 3 сесії”

• без оцінок — тільки дослідження, розуміння і присутність

Вона навчила мене не тікати.

Бути в контакті з болем — своїм і чужим.

Не рятувати, не вмовляти, не «ставати хорошою» — а бути.

Вона навчила мене слухати по-справжньому.

Не для того, щоб відповісти, а щоб зрозуміти.

Психотерапія — це те, завдяки чому я змогла обрати себе. І тепер я можу бути з тими, хто тільки вчиться це робити.

Те, що не сказане - керує нами. Те, що почуто - звільняє.

Бути - важче ніж здаватися. Але в тому і вся суть