Психологиня, психотерапевтка, практикую у гештальт-подході. Допомагаю людям вірити в себе, чути себе та вибудовувати стосунки. Працюю індивідуально та з парами. Веду свій YouTube-канал.

Мені як людині дуже важливо прожити саме своє життя, наповнене тим, що мені близько. На цьому шляху я багато з чим стикаюся, у тому числі зі страхами, тривогою, почуттям сорому та іноді неприйняттям себе та пригніченістю.

Це ті теми, до яких я чутлива, але і в яких маю свій великий досвід того, як з цим можна впоратися, як розгортати тривогу у збудження, любити і приймати себе та обирати те, чого хочеться. Це дозволяє мені більш тонко розуміти і підтримувати клієнтів на їхньому шляху до самих себе і реалізації себе у цьому світі, бачити їхній ресурс і вірити в те, що в них вийде.

Так само для мене великою цінністю є близькі стосунки – у сім'ї, з друзями та іншими важливими мені людьми. При цьому важко побудувати близькі довірливі взаємини, не зіткнувшись із кризами, конфліктами та різними складними відчуттями. Це також ті теми, які близькі мені особисто і які я з інтересом досліджую разом з клієнтами.

Ще я люблю різні творчості - малювати, грати на фортепіано і періодично захоплюватися чимось новим. У мене багато цікавості та інтересу до людей та до того, як вони живуть.

А ще я вважаю, що психотерапія - це не тільки про біль та смуток, а ще й про сміх та радість. Тому мені важливо зустрічати клієнтів і в тому, і в тому, адже саме прийняття та проживання найрізноманітніших почуттів дозволяє нам бути цілісними і живими.

В першу чергу терапія змінила моє ставлення до самої себе та дала можливість ширше дивитися на взаємини.

Тепер, навіть у складних ситуаціях, коли відчуваю себе пригніченою під вагою власних очікувань, я вмію "винирювати" - згадувати, що мені потрібна підтримка, а не звинувачення та доскіпання.

Раніше, через свій дитячий досвід психологічного насилля, я могла брати на свій рахунок щось неприємне від інших людей, ніби це зі мною щось не так. Тепер я знаю, що значить бути на своєму боці, спиратися на те, що зі мною все ок, не здавати себе.

Також навчилася бачити "ліміти" відносин із деякими людьми (родичами, знайомими тощо) і не намагатися будувати близькі стосунки із тими, хто цього не може, хто бере більше ніж дає. Натомість знаходжу ту дистанцію, на якій ці стосунки не виснажують мене.

А ще терапія допомогла мені пройти великий шлях від созалежності, де я занадто ставлю своє життя у залежність від рішень партнера, які мені не подобаються, до більшої самостійності. Коли хто б що не робив, моє життя - то моє життя у якому я збираюся робити себе щасливою, із кимось чи без когось.

І ще, я себе стала почувати більш інтегрованою у цей світ - мені стало легше публічно виражати себе, реалізовувати якісь ідеї, відчувати зв‘язок із більш широким колом оточення, зустрічатися, кооперуватися та підтримувати одне одного.