Всі казки закінчуються плюс мінус однаково: «і жили вони довго та щасливо...» та мало хто знає, як то воно-«довго та щасливо». Особливо після першої кризи, з якою зустрічається молода пара і пов'язана вона саме з появою первістка.
Сьогодні я хочу підняти одну, з актуальних тем, про яку воліють мовчати: «розлучення після народження первістка».
За статистикою більшість шлюбних союзів розпадається після народження дитини або у перший рік її життя.
Поява дитини у парі, безумовно кризовий момент. Здивовані?
Проте це саме так.
Сімейна система складається з двох підсистем: Подружньої та Батьківської.
Одружуючись пара формує Суспільну підсистему сімейної структури. Саме вона є базовою при формуванні сім'ї та має слугувати для взаємно-емоційного задоволення, сексуальних потреб подружжя, особистісного зростання кожного з партнерів для гармонійного існування всіх членів сім'ї.
Коли з'являється дитина, пара формує іншу підсистему- Батьківську.Її мета - народження та виховання дитини.
У цьому місці пара має чітко визначити правила захисту Подружньої підсистеми, проте дуже часто цього не відбувається. Подружня півсистема відходити на інший план, поступаючись місцем підсистеми Батьківській.
Сучасна культура, що орієнтована на дитину, ставити перед батьками завищені вимоги, виконання яких потребує значних зусиль від усіх членів батьківщини і навіть залучення зовнішнього ресурсу. Подружньої підсистеми, «замикає» існування сім'ї виключно на дитині.
Подружня система між тим має життєво важливе значення для розвитку дитини. Дисфунціональність Подружньої підсистеми негативно позначається на дитині навіть у сім’ях, що декларують «життя заради дітей». Адже нездатність чоловіка чи дружини пробудувати Діадні взаємовідносини один з одним приводити до тріангуляції сина чи доньки. Такий емоційний та функціональний тиск стає надлишковим для дитини та простим. маже мати різну симптоматичну форму в поведінці дитини.
ВАЖЛИВО ПАМ'ЯТАТИ : що для гармонійного функціонування сімейної системи обидві її підсистеми мають розвиватися паралельно і не домінувати одна над одною. Повноцінні подружні відносини, що задовольняють потребу за різними параметрами і чоловіка, і дружину, є надійною основою сім'ї, що має ресурс для формування сприятливої середовища для розвитку та виховання дітей.
