Тільки кожний шостий підліток займається спортом, десятий у вільну годину відвідує студії, клуби за інтересами, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочиває у колі друзів чи біля гаджетів.
Вікові особливості ціннісних орієнтацій старших підлітків
Ціннісні орієнтації підлітка формуються поступово в процесі його соціалізації шляхом проникнення соціальної інформації в індивідуально-психологічний світ дитини. Формування системи ціннісних орієнтацій є процесом становлення особистості, і ця система є засобом реалізації певних громадських цілей. Саме в цей період система цінностей старшокласників набуває визначного характеру. У дослідженнях останніх років показано, що у підлітковому віці ціннісні орієнтації особистості являють собою динамічну систему, яка знаходиться на стадії становлення, тому на неї впливають позитивний розвиваючий вплив в умовах психологічного супроводу в рамках учбової діяльності засобами навчання і з опорою на провідний вид діяльності в цьому віці. В дослідженнях вікових особливостей ціннісно-смислової сфери показано, що саме у старшому підлітковому віці цінності та сенс набувають рис ієрархічно організованої системи. Яскраво виділяється така характеристика особистості як спрямованість: відбувається вибір пріоритетів, постановка перспективних цілей, побудова образу майбутнього, стратегії життя та визначення його смислу. Ця система, на цьому етапі ще не стійка та гнучка, починає в повній мірі визначати поведінку підлітка. Саме тому надзвичайно важливим стає аналіз специфічних особливостей ціннісно-смислової сфери підлітка.
Механізм ціннісної орієнтації реалізується наступним чином: потреба – інтерес – встановлення – ціннісна орієнтація. Інтерес – це свідома потреба, установка – схильність до певної оцінки на основі соціального досвіду, який здобуває особистість по відношенню до тих чи інших соціальних явищ, та готовність діяти у відповідності з цією оцінкою. Ціннісна орієнтація сприймається як загальна спрямованість свідомості та поведінки особистості.
У тому, що виступає об'єктом оціненого ставлення людини – матеріальний світ, інша людина чи власне «я», цінності умовно поділяються на матеріальні, соціальні та духовні. Будучі утворенням ідеального порядку, цінності набувають практичне втілення у реальній поведінці людей.
У сучасних умовах процес формування ціннісних орієнтацій молодого покоління протікає на фоні реформування самого суспільства. Такі зміни ведуть не тільки до змін системи економічних відносин, а й найпрямішим чином позначаються на духовному кліматі, міжособистісних зв'язках та відносинах.
У пізнанні особливостей соціального розвитку та характеру соціалізації, етап підліткового віку займає особливе місце. Він розглядається як специфічний пубертатний період, що характеризується особливою динамікою «позбування попередньої фази розвитку» та становлення нової системи життєвих орієнтацій. Саме тому актуальним залишається розкриття структурно-змістовних характеристик, тенденцій, факторів, умов, які зумовлюють процес соціалізації підлітка, формування його соціальної позиції, самовизначення. фундаментальні механізми культурної трансформації нового типу ціннісно-нормативних моделей.
Психолог Б. Бітінас при аналізі механізмів формування ціннісних орієнтацій показує роль вільного виховання, фіксованих соціальних установок та упевнень. Під інтеріоризацією розуміють процес перетворення соціальних ідей як специфічного досвіду людства у такі, що спонукають його до позитивних вчинків та утримання від негативних. Отже, інтеріоризація – це не лише засвоєння соціальних норм, а й становлення цих ідей домінантами, регуляторами життя людини. Соціальні ідеї вважаються інтеріоризованими, коли опановуються людною. Таким чином, процес формування ціннісних орієнтацій являє собою процес перекладу об'єктивних цінностей у суб'єктивні, особистісно значущі. . На цьому будується концепція вільного виховання, яка відмовляється від примусу, але тільки за умов наявності сформованих неусвідомлених внутрішніх регуляторів поведінки дитини. При цьому Б. Бітінас зазначає, що у підлітковому віці важливі не стільки самі соціальні ідеї, скільки емоційне ставлення дорослих до цих ідей та побудова на цьому ставленні поведінки. У молодшому підлітковому віці на перший план висувається задоволення, яке підліток переживає завдяки правильному вчинку, та страждання через провину. За негативного емоційного досвіду формується негативна позиція особистості. Так, встановлено, що у несприятливих батьківщинах діти практично не відчувають позитивних переживань, і це є основною причиною формування їхньої негативної позиції. Створення розумів для позитивних емоційних переживань формує сприятливі передумови для зміни негативної позиції.
Процес виховання будується таким чином, щоб для підлітка він виступав би як задоволення його особистісних потреб, інтересів, як процес самореалізації.
Правомірно можна виділити два аспекти засвоєння підлітками цінностей: процесуальний та змістовний. Змістовний компонент реалізується через засвоєння знань про цінності, норми поведінки, здатність до співчуття та співпереживання, освідомлення необхідності певної поведінки у відповідності із цінностями, готовність діяти у відповідності з наявними знаннями та має ряд особливостей (нестійкість, недостатність), обумовлених віковими особливостями підліткового віку. p align="justify"> Процесуальний аспект включає в себе етапи засвоєння підлітками моральних цінностей: від пізнання змістового моральних норм та цінностей до реалізації в поведінці.
Кожен з цих етапів залежить від особистої значущості для підлітка вміння реалізувати її у поведінці, від соціальних та педагогічних розумів, у яких проходитиме процес засвоєння.
Процес орієнтації передбачає наявність трьох взаємопов'язаних фаз, які забезпечують розвиток. Фаза привласнення особистістю цінностей суспільства за мірою свого функціонування продукує ціннісне ставлення – ціннісні орієнтації та ієрархічну систему ціннісних орієнтацій. Фаза перетворення, базуючись на привласнених цінностях, забезпечує перетворення образу Я, що розвивається у взаємодії «Я – реальне» - «Я – ідеальне» - «життєвий ідеал». Фаза прогнозу – заключна, забезпечує формування життєвої перспективи особистості як категорія орієнтації.
Для визначення ефективності формування ціннісних орієнтацій Н. М. Ушакова виділяє наступні критерії:
Розвинуті ціннісні орієнтації – це ознака зрілості особистості, показник міри її соціальності. Стійка та несуперечлива структура ціннісних орієнтацій обумовлює розвиток таких якостей особистості, як цільність, надійність, вірність певним принципам та ідеалам, активність життєвої позиції. Суперечливість породжує непослідовність у поведінці. Нерозвиненість ціннісних орієнтацій є ознакою інфантилізму, що особливо помітно у молодого покоління.
Зважаючи на велику різноманітність ціннісних орієнтацій молоді, Ю. Волков поділив їх на певні категорії, зокрема: тощо.
Інтелектуально-освітні цінності необхідно розглядати в ракурсі розумового, творчого потенціалу, який, на жаль, значно знизився за останні роки. Цей феномен вчені пов'язують, насамперед, з погіршенням фізичного та психічного здоров'я молодого покоління. Швидко збільшується кількість захворювань, зростає кількість людей з розумовими вадами, дефіцитом або надлишком ваги, це є наслідком багатолітнього населення та неповноцінного харчування. Результати соціологічних досліджень у Республіки Білорусь 2005 року свідчать: власні інтелектуальні, творчі здібності молоді люди оцінюють дуже низько. Тільки 19% з них вважають ці здібності високими, 22% називають собі талантливими. Всі вікові групи головним засобом досягнення цілі вважають професіоналізм та кваліфікацію. Але в очах молоді продовжує падати цінність розумової праці, освіти та знань. Навіть студентам володіння знаннями цінується досить низько. Якщо розглядати ієрархічний ряд цінностей у опитаних із неповним середнім освітою, то інше місце займають професіоналізм та кваліфікація, вміння знаходити спільну мову з людьми, далі – здоров'я, самостійність та не, наявність зв'язків, ініціатива та підприємливість. Молодь із загальним середнім освітою важливими засобами вважає професіоналізм та кваліфікацію, працьовитість та наполегливість, ініціативу та підприємливість, наявність зв'язків, здоров'я. Студенти не приділяють великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно зросла нерівність у галузі освіти (з'явилися елітарні навчальні заклади).
Сучасне суспільство багато віків перебуває у стані постійного конфлікту поколінь. Сьогоднішнє молоде покоління опиняється у складному становищі: різні перевороти у соціально-економічному укладі супроводжуються кризою ціннісної свідомості. Соціальні цінності, яким жили «батьки», в теперішньому часі втратили практичне значення для «дітей». Це пов'язано з погіршенням фізичного та психічного стану підростаючого покоління.
У зв'язку із посиленнями соціальної та майнової нерівності збільшується й нерівність освітня, внаслідок чого звужується соціальна база розвитку інтелектуального потенціалу молоді. Найвагомішою загрозою для суспільства стало «витікання мізків» за кордон. Тим самим продовжується процес інтелектуального збіднення.
Суспільство, яке зробило матеріальне благополуччя та збагачення сенсом і філософією свого існування, формує відповідну культуру та життєві потреби молодих людей.
установок для сучасної молоді Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач та «бродіння» в соціальних мережах є першочерговим заняттям у вільний час. Наприклад, універсальний характер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людей акт купівлі добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і гарних промов стає самоціллю існування, змістом буття. Культ моди, промов, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсального характеру.
Класична культура починає втрачати цінність і привабливість. Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації та деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція виявляється у піднесеному інтересі молоді до сцен та епізодів насильства та сексу, жорстокості у кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі, мистецтві. У соціокультурних цінностях переважають споживацькі орієнтації.
Тільки шкірний шостий підліток займається спортом, десятий у вільну годину відвідує студії, клуби за інтересами, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочиває у колі друзів чи біля гадів. Внаслідок такого підходу відбувається тотальне викорінення із культурного обороту цілого пласту культури, мистецтва, науки. Народна культура (традиції, обряди, фольклор) сприймається більшою частиною молодих як анахронізм. в основному в рекреативну сферу.
Сутність самоідентифікації полягає у розумінні собі як цілісності у процесі визначення кордонів власної культурної ідентичності. Найчастіше цей процес мати характер повного або частичного відотожнення собі з тією чи іншою культурою (масовою, класичною, конфесіональною та ін.) або наоборот, у разі виникнення субкультур (ідентифікація від зворотного) здійснюється не за ознакою спільності, а відторгнення від сформованих культурних норм. У підлітків культурна ідентифікація часто має транзитний, перехідний характер, коли ідентичність не спирається на найближчу среду, а шукає у змінній свідомості нові форми.
Моральні цінності не абстрактне поняття, вони тісно пов'язані із моральними якостями. Здобувши волю засоби масової інформації, різні форми масової культури стали визначальним чином впливати на формування ціннісних установок, стилю та образу життя населення, особливо молоді.
Серед цієї вікової категорії почалося різке зниження значимості духовно-моральних якостей. Для більшої її частини невиправдано приниженим є значення народного та духовного мистецтва, художніх творів вітчизняної класики. Таким чином, мистецтво є ефективним засобом формування моральних ціннісних орієнтацій особистості та здатне залишити глибокий слід у її становленні, допоможе реалізувати можливості, долучити до накопиченого людського досвіду, загальнолюдських інтересів, прагнень, ідеалів.
