З еволюційної точки зору все, що сприяє виживанню та передачі власних генів треба заохочувати. Але технічний прогрес дав людині можливість контролювати хімію мозку у ручному режимі.
Куріння, їжа, секс, соціальні досягнення змушують наш мозок виділяти дофамін, який є частиною системи винагороди з одного боку та знеболюючим – з іншого.
З еволюційної точки зору все, що сприяє виживанню та передачі власних генів потрібно заохочувати. Але технічний прогрес дав людині можливість контролювати хімію мозку у ручному режимі. Надлишок калорійної їжі, цигарки, тиндер - тепер не мозок управляє людиною, викликаючи задоволення від правильної (з еволюційної точки зору) поведінки, а людина може, змусити мозок виділяти потрібні йому сполуки. Але є нюанс: задоволення викликає.
Калорійна їжа, сигарети, секс доступні всім дорослим людям, але не все ж таки стають. Відповідь у тому, що система винагороди має і другу функцію – знеболювання. За нами давно не ганяються тигри та бегемоти, але потреба у знеболюванні залишилася. Для мозку немає жодної різниці відчувати фізичний чи душевний біль, він реагує на них однаково.
Людині, яка має і хоче її позбутися, потрібно шукати джерело болю.
