Кожному з нас знайомі почуття провини та сорому, але чи знаєте ви, що ці почуття можуть бути токсичні та нестерпні?
Сором і вина часто бувають нашими вірними попутниками. Цікаво, коли корисно та важливо відчувати ці емоції? Навіщо вони потрібні? Як відрізняти нормальні почуття провини та сорому від ірраціональних? І що робити з цими переживаннями, я розповім вам у цій статті.
У нормі почуття провини та сорому допомагають нам у стосунках. Наприклад, якщо ти розбив другу чашку або настав комусь на ногу, тобто зробив якусь дію, яка порушує психологічні межі іншого, то почуття провини сигналить про те, що важливо відшкодувати шкоду. Як варіант, купити нову чашку або вибачитись.
Якщо ти веселий і радісний поспішав на свято, і переплутавши будівлі, зайшов до однієї із залів, а там похорон - то почуття сорому замаячить, що радість, недоречна зараз у момент горя інших. І це нормально.
Але якщо дитина зростала в дисфункціональній родині, де вона винна за все на світі, і якщо на іншому кінці світу цунамі - це теж вона. А відповідальність конкурує лише з відповідальністю бога. Те, щоб він не зробив, він відчуватиме невідшкодоване та ірраціональне почуття провини. І сором, як відчуття своєї поганості та дефективності.
Що робити? Насамперед із приводу провини запитувати себе: 1 чи справді я порушила чиїсь межі; 2 нагадувати собі: що я не відповідальний за почуття та бажання інших людей. Лише за свої. У плані сорому усвідомити, що я можу помилятися, але по суті своїй я - хороша людина. Для цього потрібне самоспостереження. Також успішно з цими завданнями можна впоратися на психотерапії.
Удачі вам!
Надія
