Про не простий вибір... або ти вибираєш себе або... вибираєш залишатися «зручним»
Коли ти починаєш рух до себе, то втрачаєш багатьох, кому був зручний у своїй несвободі, легкій керованості, поспішній відмові від своєї думки…
Тебе чекає багато гірких відкриттів про те, з чого, власне, полягало твоє життя, в якому ти нічого не вирішував, ні за що не відповідав, нічого не вибирав…
До тебе моментально втратять інтерес ті, кому більше не вдається підсадити тебе на почуття провини, обтяжити всіма боргами одразу, і маніпулювати звичними реакціями…
І вони ж звинуватить тебе в тому, що їхній пульт керування тобою більше не працює…
>А ти посміхнешся, і не станеш його лагодити…
Ти перестанеш купувати любов… і продавати теж…
Припиниш заслуговувати на схвалення…
Втратиш необхідність обслуговувати чужу думку про себе, надавши цю можливість тим, хто день і ніч моніторить твоє життя. ???…
Але ворог зникне разом зі страхом, якому ти наважишся подивитись у вічі…
Шлях до себе — не революція, бо ти не борешся…
Ти просто повертаєшся до занедбаного будинку своєї душі, який тобі належить відмити дочиста, вивезти тонни непотребу, і з любов'ю наповнити тим, що тобі по-справжньому потрібно…
І це найвдячніша праця на світі, повір мені…
Не бійся бути собою…
Бійся бути у всіх, крім себе…
