Про злу, нелюдську відповідальність
У Штатах у 70-ті був модний перебіг «прийняття відповідальності за своє життя». Це не та збалансована відповідальність, про яку говорив Ялом (ти відповідаєш за те, що образився, кривдник — за те, що образив), і зовсім не гуманістична віра Перзла у здатність людини відповідати на виклик (ability) та творчому пристосуванню. Це була тупа, біса приваблива у своїй простоті та зрозумілості, плоска фанатична ідея про те, що якщо тебе пограбували, якщо почалася війна чи криза, ти і тільки ти несеш за це відповідальність.
Зла, нелюдська ідея. Але вона приваблива, обіцяє всемогутність і тотальний контроль. Вона «в'їлася» в популярну психологію і навіть у психотерапію, її сліди я бачу в клієнтах досі. Чи не складаються стосунки з чоловіком, що зі мною не так? Бізнес не розвивається, що зі мною не так? Ніхто не питає, чи все так із чоловіком, із партнерами? Звинувачують себе за депресію, за тривожність, за те, що в дитинстві не повелися як дорослий. Соромляться того, що їх образили, що їм мало платять, що їх використовують.
У результаті не йдуть від чоловіка-ґвалтівника, страждають із партнерами-шахраями, занурюються ще глибше в депресію та тривогу.
Хто їм сказав, що вони відповідають за все. А якщо ти відповідаєш за все і не впорався, то винен. Відповідальність ототожнюється з виною.
Ідея не нова. Раніше вважали, що хвороби, невдачі, війни та стихійні лиха – покарання за гріхи. Ідея відповідальності — переспівування старого на новий лад.
Доводиться пояснювати, що є інші люди. І якщо ти на сто відсотків відповідальний за своє життя, а вони на сто відсотків — за своє, то хто й наскільки відповідає за ваші стосунки? І якщо особистість — це система контактів, чи має значення, з чим чи з ким цей контакт? І якщо зґвалтованій жінці ніколи не можна говорити «сама винна», то чому собі можна?
Мені здається, є два полюси. Полюс жертви, де всі винні і нічого зробити не можна, і полюс псевдобога, всемогутнього та всеконтролюючого, з непідйомним каменем відповідальності на плечах. Обидва полюси хворі, здоров'я — здатність розрізняти, де моя відповідальність, де чужа, здатність її брати і віддавати.
Не всі проблеми твої. Інші люди справді є.
Ігор Забута
izabuta.com
