Стаття допоможе під час переосмислювання свого життя у віці 27 років.
Криза 27 років не є нормативною кризою та про неї рідко згадують у професійній літературі ( принаймні у тій, яку доводилося читати мені ). Зазвичай більшість людей до 22-23 років навчаються, випробовують себе у різних напрямках та намагаються зрозуміти як реалізуватися найкращім чином, що приносить гроші, як вибудовувати стосунки і які саме партнери підходять, а від яких треба триматися осторонь. У цьому віці людина ( зазвичай ) легше реагує коли в неї щось не вийшло бо перед собою вона бачить багато можливостей і нескінченну кількість спроб. Та у 27 років людина вже має освіту, досвід роботи, відносин, досвід отримання грошей за сою професійну діяльність або опанувала інші шляхи як їх здобути. Напевне не для всіх цей вік є кризовим, та мої спостереження свідчать про те, що це досить розповсюджене явищє. Людина підводить підсумки цього відрізку життя. І якщо результати її біль-менш влаштовують то і відчуття розчарування або бажання щось різко змінити не виникає. Також важливо щоб у житті людини були присутні та більш-менш розвинуті декілька напрямків ( стосунки, відносини, робота, відпочинок, хоббі, допомога іншим, можливість бути наставником та ін ). Важливий баланс. Якщо людина приділяла свій час лише навчанню, або лише роботі, або лише стосункам то у інших сферах буде відчуватися порожнеча. А от якщо в людини були дуже великі очікування щодо себе ( які вона можливо перейняла від батьків або вчителів ) то усвідомлення що щось не вийшло так як хотілося може бути щє болючишим. Людина може порівнювати себе з іншими і це теж може бути не на її користь. Додати до цього опису можу лише що економічні кризи та суспільні явища ( такі як ковід 2019 року який я зустріла якраз у віці 27 років ) ускладнюють цей процес.
Криза 27 років характерна пошуком значення свого існування і я б додала до цього щє необхіднісьть пристосовуватися до життя через втрату ефекта " рожевих окулярів ". У людини може виникнути розуміння, що не все у соціумі ідеально і у ньому є місце брехні, злочинам, несправедливості ( і якщо цінністю для людини є справедливість то це загострить кризу ). Для мрійника важко побачити життя без прикрас. Багато хто напевне чув про так званий "Клуб 27" коли відомі та талановиті виконавці залишали життя у цьому віці бо вважали що хочуть зостатися вічно молодими. Я думаю цей феномен дуже гіперболізовано ілюструє що щоб рухатися дали важливо залишити у вагоні під назвою " наівність " своій юнацький максималізм і дійти таким чином до відмітки " доросле життя ". Характерною повдінкою для цього віку є залишити все як є, поставити на паузу і поїхати кудись, зробити те що зажвди хотів але відкладав, перебудувати своє життя таким чіном щоб можна було прийти до своїх цілей новими шляхами. Якщо ваш друг, або знайомий у віці 27 років їде до Таїланду або починає молювати маслом, або записується на гурток зі скалолазання не спішіть його "приводити до тями" та дайте людині можливість витримати паузу та втримати фокус на собі та своїх потребах. Це процес не відображає прокрастинацію, лінь або бездіяльність. У цей момент в голові у людини вибудовуються нові нейронні зв'язки, з'являються нові орієнтири, вона переосмислює життя. Це всього лишень перепочинок перед чимось новим і щє більш масштабним.
Щє одним з цікавих моментів є те, що людина починає більш розважливо ставитися до свого тіла, його потреб, своїх ресурсів ( емоційних, матеріальних ), більш цінувати свій час. Тобто якщо у підлітковому віці можна було вивчити тему вночі перед контрольною, або начатисяв університеті вднь а вночі працювати в караоке то у 27 років це мал кому вдається. Вже залишилися позаду вчителі, викладачі, вже були начальники які користувалися тим, що співробітник " зелений ". Цей досвід робить людину більш обачною та у разі позитивного розвитку закріплює самооцінку на комфортному для людини щаблі. У цьому віці відбувається "магія" коли людина вже більш просто дивитися на життя, бачить його закономірності і якщо у цей час вона починає провокувати у собі стан "підлітка" коли є мрії і є бажання то мрійник у парі зз реалістом допоможуть йому швидше підлаштуватися та досягти своїх цілей. Я може напишу банальну річ та багато хто з відомих людей був звичайною людиною до того як зробив щось видатне, а видатне він зробив бо обрав собі напрямок розвитку, мрію та склав план як цього можна досягти.
Важливо пом'ятати, що це просто період, це шлях до чогось кращого. Перестаньте корити себе або косо споглядати на товариша який займається " не тим що треба ". спитайте себе А кому треба? Що треба? Хто нав'язав цю думку? Ти більше не 17 - тирічний? А воно тобі треба?
