Про виховання через насильство та про фільм "поховайте мене за плінтусом".
Коли фільм стає реальністю. "Поховайте мене за плінтусом".
«Я ж хочу тобі добра!» і далі або жорсткі інструкції як чинити і яким бути або помах руки і удар (ременем, рукою). Це те, з чим зіткнулися багато моїх клієнтів у дитинстві. Часто, дуже часто, батьки вважають, що насильством можна дитину зробити краще. І це насильство не лише про побої. Це ще й «з'їж бананчик – тобі вітаміни потрібні. Ну, зрозуміло, що банани не любиш. Через не хочу». І дається вказівка, що бути дорослим – це робити те, що треба, а те, що ти хочеш – найчастіше шкідливо чи не корисно і жити за принципом «хочу» – це дитяча поведінка, це про примхи. З роками, дорослішаючи, людина відучується розуміти, що вона взагалі хоче. І навчається слідувати якомусь ТРЕБА. Потрібно вчитися, треба йти на роботу, треба народжувати дітей. У якийсь момент не стає сил і з'являється апатія… Пробивається внутрішній голос із запитанням «Кому? Кому це треба? Мені це потрібно?". Можуть виникати тривожні стани, панічні атаки чи депресивні почуття.
Багато хто пам'ятає фільм і книгу «Поховайте мене за плінтусом». У житті багатьох моїх клієнтів є елементи чи цілі розділи цієї книги. «Твоя мати – чума бубонна. А ти сам - стафілокок ходячий» - це те, що чує персонаж від бабусі. Дуже часто до мене приходять на тривалу психотерапію чоловіки та жінки за 30, у яких виникає почуття, що все, що про них говорили їхні батьки та бабусі та дідусі – це правда. Що всіма силами вони намагалися довести, що знецінюючі та образливі слова – це не про них, а тепер видно, всі ці зусилля були марні і виникли ситуації, які теж фонують «ти - невдаха», «можеш навіть не намагатися», «тобі це не під силу». І виникає почуття безнадійності та наперед вирішеності. В такому випадку дійсно потрібна психотерапія, яка дозволить: - знайти себе, глибоко побачити свої особливості, розібратися в них - позбавитися самоїдності і нескінченної критики себе. >- позбутися депресії та відчути спокій та задоволення від життя
- перестати страждати від тіней минулого і сформувати новий генератор сил усередині своєї особистості
- навчитися будувати відносини з іншими, у межах психологічної безпеки.
>
