Як наш мозок підлаштовується у розпізнанні осіб у Ковидну епоху
Очі = суперстимул. Це я читала в підручниках з психології та маркетингу.
Близько 500 000 років наш мозок вчився розпізнавати емоції щодо міміки іншої людини. Куточки губ, положення брів і звичайно вираз очей. Знати, що відчуває зараз наш співрозмовник, дуже для нас важливо, тому що ми будуємо наші стратегії поведінки з розуміння: приймають тут нас чи ні, раді нас бачити чи безпечніше зараз промовчати і не чіпати розлюченої людини. Зараз ми часто комунікуємо в захисних масках і нам залишаються для аналізу лише очі.
Я думала, що не впізнаю знайомих у масках. А ні! Навіть подивившись у вічі, розумію знайому переді мною людину чи ні.
Звичайно мій мозок обробляє і ходу людини, зачіску, статуру, зріст… Використовує всі дані в моїй мозковій картотеці. І виходить!
Мозок дивовижним чином влаштований! Не перестаю дивуватися та захоплюватися.
