Про механізми дитячих "маніпуляцій"
Часто можна почути думку про те, що діти маніпулюють батьками для досягнення власної мети. Давайте розбиратися. Маніпуляція- це поховане управління людьми та їх поведінкою. Ребенок дошкільного чи молодшого шкільго віку не вміє маніпулювати, у нього не розвинуті зони мозку, які відповідають за побудову причинно-наслідкових зв'язків та стратегії маніпулювання. Коли дитина плаче, кричить, щоб досягти мети, це не маніпуляція, це пряма заява про потребу дитини -щоб батьки не позбавляли одну, щоби звернули увагу абощо. Дитя не вміє контейнувати власні емоції і виражає їх тим способом, яким вміє. Коли дорослі кажуть, що дитина маніпулює, то дорослі перекладають на дитину відповідальність за почуття роздратування та емоційного виснаження, оскільки витримати плач, крик, істерику дитини буває важко. Як реагувати адекватно? -Пом'ятайте, дитина плаче не для того, щоб викликати у вас злість чи роздратування. Дитина не ставить собі за мету вас дестабілізувати. -Таким чином дитина намагається донести до вас потреби, які вона має-їй страшно,самотньо, дитина голодна чи втомлена, абощо - проговоріть з дитиною її почуття та потребу:"ти злишся, тому що не хочеш йти до садочка, але я обіщаю, що заберу тобі, привезу смаколик" - покажіть дитині, що ви її чуєте і розумієте її потреби - відстежуйте власний емоційний стан.
