Що відбувається із психікою під час COVID. Психоаналітичний погляд.
Під час епідемії на людину накладають обмеження у вигляді самоізоляції. Це обмеження сприймається людиною як насильницька дія. Внаслідок цього насильства, якому людина не може ні як протистояти, психіка людини регресує. Ця регресія призводить до того, що людина починає використовувати примітивні захисти. Більшість людей починають їх використовувати. Механізм дії примітивних захистів такий, що від них страждають оточуючі, тому напруга зростає. Через обмеження ми втрачаємо звичний образ себе, своєї ідентичності. Хтось не може працювати на своїй колишній роботі, хтось не може проводити вільний час, як проводив раніше. Все це призводить до того, що людина починає шукати нову ідентичність. Пошук ідентичності це теж регрес, людина повертається на стадію свого життя, яку давно пройшов. Хтось починає переїдати, це теж регрес на оральну стадію. Людина починає заспокоюватися за допомогою їжі, так само як маленька дитина заспокоювалася від молока з материнських грудей. Деякі тривожні люди можуть відчути себе на початковому етапі краще. Це відбувається тому, що раніше вони відчували жах усередині, а зовні все було спокійно, і від цього розриву була велика тривога. Під час карантину страх усередині і страх зовні як би збалансував їх. Але пройде якийсь час і вони повернуться у свій стан, який може навіть погіршитися, жах зовні доповнить жах всередині. з викликами зовнішнього світу, діти все більше турбуються.
Але як доросла дитина знайшла свою ідентичність і впоралася з труднощами, так і цей етап більшість людей вдало подолає і вийде з неї сильнішими та психічно стійкішими.
>Все, що не вбиває нас, робить нас сильнішим!!!
Якщо ця стаття була вам корисна і/або цікава поставте, будь ласка, лайк.
