Бабуся

короткі нотатки

Понеділок. 6 ранку

Маленька зморщена від старості жінка торкнулася плеча хлопчика, який так солодко спав у своєму ліжечку, що саме сонце вкривало його від усіх бід.

Хлопчик не прокинувся, і тоді жінка торкнулася його ще раз.

Носика дитині торкнувся запах свіжоспечених млинців. Він скривився. Усміхнувся. Розплющив очі і зморщився від сонячного світла, що потрапив на обличчя.

Хлопчик схопився зі свого ліжечка і помчав донизу. На столі, як і щоранку, на нього чекала величезна тарілка млинців і склянка молока.

Як і всі чотирирічні хлопчики він відсунув склянку і почав уплітати їжу.

Глотнувши молока, дитина вийшла у двір. . Сонце заливало ганок. Було так по-осінньому тепло. Хлопець підняв голову і глянув на небо. У цей час над його будинком щодня пролітає кукурудзя. >

Хлопчик дзвінко засміявся, обернувся і здивовано подивився на жінку:

• Мамо? А де бабуся? Я хотів сказати спасибі за млинці.

Жінка присіла навколішки, обняла дитину і тихенько заплакала.