Загальновідомо, яке важливе значення для повноцінного психічного та особистісного розвитку дитини має батьківщина. Саме в батьківщині засвоюються, копіюються зразки реагування на різні ситуації, на ставлення до різних об'єктів та явищ життя.
Аналіз статистичних даних щодо життєвих цінностей та життєвих планів молоді за останні 10 років показавши, що на перше місце серед життєвих цінностей молодь ставить сім'ю і своїх родичів(85% опитаних). Це не дивно, адже потреба мати поруч близького та коханого, народити та виховувати разом з ним дітей завжди була однією з найбільших цінностей, якою б складною не було б життя. Високий рейтинг серед інших цінностей посідає робота, яка є обов'язково гарантованою, цікавою та респектабельною. На третє місце серед життєвих цінностей посідає спілкування. Тобто завжди у всі епохи чи політичні устрої три перші місця посідали: сім'я, праця, спілкування.
Серед інших соціальних інститутів авторитетом серед молоді користується церква, проте понад третину опитаних заявляють , що віддають лише дань поваги, а не сповідують певну релігію Зокрема, більшість молоді не стільки регулярно відвідують релігійні храми, скільки беруть участь (пасивну) у релігійних обрядах (хрещенні, шлюбуванні, похороні, святкуванні Пасхи та інших релігійних святах). Водночас, 60% опитаних молодих дівчат та юнаків вважають за доцільне виховувати своїх майбутніх дітей на релігійних ідеалах. Визначне місце серед цінностей сучасної української молоді посідають чинники етнічності. До найзначніших вчені відносять рідну мову. Вже сьогодні не є соромним для молоді спілкуватися українською мовою, стало престижно добре володіти мовою народу де живеш. Вони відображають особливості, зміст життя нації, визначають потреби та інтереси. Національні цінності мають як економічний, культурологічний так і соціальний зміст. Сама по собі молодь є носієм національних цінностей, не просто автоматично успадковуючи їх від старших поколінь. Мова, культура, спосіб мислення, поведінка передаються від старших поколінь, але ними все ж таки необхідно оволодіти, осознати їх суть і особливості. Зазначимо, що національні цінності та орієнтації не залишаються пожиттєвими, вони розвиваються із розвитком самої держави. Формуючи у молодого людини – майбутнього громадянина уважне ставлення до цінностей своєї нації, необхідно мати на увазі, що протягом життя людина стає учасником певних міжнаціональних відносин. Тому, молодий чоловік, володіючи певною шаною за свою власну націю, її історію, культуру, традиції, мову, повинен одночасно навчитися поважати цінності інших націй і народів та толерантно до них ставитися.
Про ставлення населення, в тому числі підлітків, до влади, до тих чи інших політичних та громадських діячів часто судять за політичними рейтингами, кількість яких у період передвиборчих кампаній значно збільшується. Сьогодні в їхній свідомості відбуваються складні процеси, йде болісний процес пошуку шляху до нового суспільства. Різка зміна оцінок (з позитивної на негативну та наоборот), з одного боку, свідчить про те, що свідомість ще не звільнилася від стереотипного мислення, а з іншого – про те, що йде не проста переоцінка цінностей, яка довгий час більшістю молоді сприймалася досить однозначно. Таким чином, проблема індивідуального політичного вибору багатовимірна та багатоаспектна.
Підлітковий вік є найважливішим періодом політичної соціалізації, тому що він пов'язаний із професійним та громадським становленням, фізичним та інтелектуальним розвитком особистості.
< Політична соціалізація відбувається у процесі взаємодії із суспільством, характер якого обумовлений, насамперед, співвідношенням економічних, політичних та інших інтересів людини та суспільства. Різні комбінації інтересів обумовлюють конкретні типи, або моделі політичної соціалізації людини. Так, якщо в якості найбільш значущих цінностей підлітків 13-16 років відзначаються «рідні та близькі», «здоров'я», «друзі», то серед респондентів вікової групи від 17 і старші перші позиції були віддані «коханню» та «шлюбу» .Представлення підлітків про кохання та шлюб відрізняються від поглядів дорослого покоління. Цей висновок підтверджується тією обставиною, що третя частина з них вважає реєстрацію своїх відносин для створення батьківщини зовсім не обов'язковою, третя частина допускають таку можливість за наявності певних обставин, решта дотримується традиційних поглядів.
Досить високий рейтинг батьківщини серед інших цінностей підтверджується тим, що багато підлітків суб'єктивно відчувають гостру потребу у збереженні та створенні батьківщини. Однак сьогодні батьківщина перебуває у складному кризовому стані. Про це свідчить велика кількість розлучень.
Загальновідомо, яке важливе значення для повноцінного психічного та особистісного розвитку дитини має батьківщина. Саме в батьківщині засвоюються, копіюються зразки реагування на різні ситуації, на ставлення до різних об'єктів та явищ життя. Найчастіше копіювання відбувається на несвідомому рівні, близькому до того процесу, який відомий етолог К. Лоренц назвавши імпринтингом (англ. «закарбовування» образу). Такий процес не вимагає від батьків спеціальної роботи з дітьми, але робить значущим батьківську поведінку. Крім того, батьки не лише стихійно залучають дітей до моральних цінностей, а й осмислюють різні методи та прийоми за допомогою читання книжок, перегляду мультфільмів із обговоренням моральних чи аморальних якостей героїв, бесід на моральні теми. Не виключається і навіювання, пояснення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між вчинками та результатом. Батьки намагаються виховувати своїх дітей власним прикладом. Однак у більшості випадків діти досить тривалу годину перебувають у навчальних закладах. Тому на допомогу батькам у формуванні цінностей дітей приходять освітяни. Формування ціннісних орієнтацій передбачає обов'язкове підключення найближчого оточення підлітка – батьків та близьких йому рідних.
Зміни поглядів молоді на кохання та шлюб, внесені трансформацією соціокультурних норм та традицій, суттєво знизили ступінь впливу батьків на формування їх уявлень про кохання та шлюб.
