Привіт, я, Юлія Омельченко, психологиня, дружина і мама.

А ще, я просто людина, яка так само має певні труднощі, проблеми, радощі, задачі, а також знання і досвід, як з тим усім ефективно справлятися.

Я переконана, що сама людина є найкращим експертом власного життя, проте, кожному з нас періодично необхідна допомога й підтримка.

Я маю довгий шлях в психології, понад 20 років, і я точно знаю, що я не всесильна і є ті, кому я не зможу допомогти.

Проте, в роботі зі своїми клієнтами я завжди прагну створити максимально безпечний простір для відкритої, довірливої взаємодії. Я ціную Особистість людини і вірю що у кожного є ресурс, щоб справитися з негараздами, просто інколи його треба віднайти.

В своїй роботі я керуюся принципами конфіденційності, безпеки, захисту ("не нашкодь"), некритичності та безумовного прийняття.

Я багато вчилася (КПТ, Психосоматика, Кризова психологія, Робота з горем, втратою, травмою, Робота з почуттями тощо), але зараз зупинилася на навчанні Транзакційному Аналізу (Внутрішні Батько, Дорослий, Дитина). Ціную цей метод за відносну швидкість в допомозі й зрозумілість. Практично всі процеси ми можемо пояснити з позиції ТА й зобразити схематично - і те, що відбувається всередині, і те, що проявляється у взаємодії.

Я дуже ціную ментальне здоров‘я і переконана, що все, що ми маємо і що з нами відбувається починається з нас самих. Ми свідомо чи не свідомо певним чином реагуємо, обираємо, забороняємо, створюємо і на виході маємо те, що маємо.

А ще, я знаю, що спеціаліст не може допомогти іншим, якщо не може впоратися із собою. Саме тому, я на постійній основі маю:

- додаткове навчання;

- супервізії (індивідуальні і групові);

- інтервізії;

- особисту терапію (індивідуальну й групову);

- є членкинею професійних спільнот: НПА, УСТА, EATA, Complex Trauma Institute.

Якщо про мене, як про людину.

Я люблю читати, фільми на основі реальних подій, проводити час з важливими людьми, каву, небо й піші прогулянки.

Коли я вступила в університет, психологія ще не була такою популярною як зараз (в моїй школі психолога не було). І Під час першого знайомства з нею, я злякалася.

Але, завдяки психології, крок за кроком, з школярки "тихіше води" я перетворилася на доволі активну студентку київського ВНЗ.

Психологія не лише дозволила мені вивчити себе, усвідомити те, що було приховано в глибинах несвідомого, але й краще розуміти те, що відбувається навколо; будувати здорові стосунки з людьми; не бути Жертвою чи Рятівником; розуміти свої істинні бажання; не ховати автентичні почуття й вміти читати їх послання мені.

Саме завдяки знанням, досвіду й особистій терапії, я побудувала стосунки, які мене повністю влаштовують, виховую сина й переформатувала стосунки з мамою.

Тож, зміни - це не зажди просто, але маючи того, хто знає й розуміє трохи більше, а також хоче допомогти й має безоціночне ставлення й об‘єктивний погляд, - це можливо!

Я це точно знаю на власному досвіді.