Привіт! Я Вікторія, психолог, гештальт-терапевт, коуч та ведуча групп.

Хоча я не пам’ятаю свої дитячі мрії, моя найперша пристрасть була у викладанні, організації та керуванні людьми. А з часом я зрозуміла, що справжня пристрасть все ж у розумінні людської психології і поведінки — колег, клієнтів, дітей та підлітків і навіть бабусі, яка любить розповідати про своїх котів.

Це і стала моєю справжнім покликанням: допомагати іншим знайти себе, зрозуміти свої цінності та зробити життя краще.

У 35 років я вирушила в подорож у світ психології, почавши з власної трансформації. О, скільки зусиль я вклала в це! Я пройшла безліч курсів і тренінгів, щоб стати тією, ким є зараз. І повірте, це ще не кінець!

За 46 років життя я пережила багато глибоких, інколи складних моментів: кризи, втрати, революції, війни — і кожен з них зробив мене сильнішою. Якщо раптом прилетять інопланетяни, можливо, я просто попрошу їх про автограф!

Я не діагностую і не суджу людей за їхні відмінності. Кожен з нас унікальний, і я поважаю цю різноманітність. Я приймаю всі форми різноманіття — від раси до віку, від статі до соціального статусу.

Мене щиро цікавлять люди, їхні історії та емоції. Я працюю не з проблемами, а з особистостями, бо кожна людина — це цілий всесвіт.

Мені щиро цікаво вас слухати, слухати ваші історії, емоції і досвід. Мій підхід — не у проблемах, а у вас, у людині. Адже кожен із нас особливий, і саме ваше внутрішнє «я» заслуговує на увагу.

Я вірю, що кожен заслуговує на підтримку, і що завжди можна «передомовитись». Разом ми знайдемо шлях «до себе», і я допоможу вам зробити це якомога м’якше і тепліше.

Чому я обрала цю професію? Люблю свою справу і спілкування з людьми. Маю знання і досвід, які можуть допомогти дітям, підліткам, дорослим і сім'ям.

«Щодня ми потроху втрачаємо себе на догоду іншим людям чи обставинам, забуваємо чого ми хотіли насправді, ким мріяли бути і як жити своє життя.

Психотерапія – це шлях до себе справжнього. Запрошую вас пройти цей шлях разом.🤓

Я не ставлю діагнози, не роблю висновків про людей на підставі їхніх відмінностей від цього світу. Я визнаю рівноцінність всіх і кожного. Маю повагу до унікальності, честі та гідності особистості. Визнаю всі види відмінностей: расові, походження, етнічних груп, статі, сексуальної ідентичності та переваг, пороків, віку, релігії, мови, соціального та економічного статусу та шляхи пошуку духовності.

Мене цікавлять люди, їх життя, історії, прояви, але насамперед – емоції та переживання. Я не працюю з проблемою, працюю з людиною.

Щодня ми частково втрачаємо себе, підлаштовуючись під інших або обставини, забуваючи, чого насправді прагнули і ким хотіли стати. Психотерапія — це шлях до справжнього себе. Запрошую вас пройти цей шлях разом.

Я не діагностую і не суджу людей за їхні відмінності. Кожен з нас унікальний, і я поважаю цю різноманітність. Я приймаю всі форми різноманіття — від раси до віку, від статі до соціального статусу.

Мене щиро цікавлять люди, їхні історії та емоції. Я працюю не з проблемами, а з особистостями, бо кожна людина — це цілий всесвіт.

Мені щиро цікаво вас слухати, слухати ваші історії, емоції і досвід. Мій підхід — не у проблемах, а у вас, у людині. Адже кожен із нас особливий, і саме ваше внутрішнє «я» заслуговує на увагу.

Я вірю, що кожен заслуговує на підтримку, і що завжди можна «передомовитись». Разом ми знайдемо шлях «до себе», і я допоможу вам зробити це якомога м’якше і тепліше.

«– А я нормальний? Що зі мною не так?»

Ці питання так чи інакше турбують кожного. Ми фанатично прагнемо знайти «норму», щоб відповідати їй… Але що таке «нормальний»?

Ярлики підходять для пляшок, а не для людей.

Книги, рослини, вишивка бісером, прогулянки, подорожі, кіно.