Про мене.

Я жінка, донька, мама. Мені 49 років. В моїй родині ростуть біологічні та прийомні діти.

Зараз ми в Австрії. Безпека наших дітей сьогодні для мене головне. Процеси адаптації, інтеграції знайомі мені на власному досвіді.

Перші прийомні діти прийшли до нас у родину в 2008 році. Кілька виросли, зараз з нами 10 дітей. Саме тому я прийшла у психотерапію 6 років тому. Травматика наших дітей, питання адаптації в родині, соціумі та подальшому житті та багато іншого потребували професійного погляду.

Налагодивши ці процеси у своїй родині, з'явитися потреба допомагати іншим.

Мій досвід багатодітної прийомної мами дає розуміння та прийняття.

Мої професії економічна кібернетика та психологія , психотерапія у гештальт-підході.

Я людина творча, люблю займатися ручною працею та малювати, кулінарію та квіти.

Моє життя до психотерапії було заповнено турботами про родину, дітей. В нашому домі підростало водночас шість підлітків, прийомних дітей. Саме тоді прийшла думка про професійний погляд на виховання дітей, на свої почуття, на життя взагалі,

Я не можу сказати,що с появою психотерапії, моє життя вкрай стало іншим. Я також виховую та піклуючись про прийомних та біологічних дітей; я живу своє життя; в ньому є місце для моїх захоплень.

Але, мій стан став іншим, почуття яскравішими. Я навчилася по-іншому будувати відносини з дітьми, усвідомлювати як я живу, для чого, як рішення приймаю, як будую стосунки с оточуючи, як себе сприймаю...

В мене з'явилися бажання для себе. Виявилося, що навчити дітей турбуватися про себе набагато легше, коли ти сам турбуєшся про себе, на своєму власному прикладі.

Я знайшла своє призначення. Із задоволенням працюючи з клієнтами, разом проживаючи їх кризи, впізнавати їхній внутрішній світ, розкривати таланти, знаходити ресурси та енергію для здійснення їх мрій, якщо вони дійсно були справжніми.