Я-жінка, мати 2 дорослих дітей, одружена 35 років, бабуся внучки-першокласниці. Сімейні цінності: довіра, порозуміння, надійність, щирість. Як психолог – я по-материнськи тепла, підтримуюча, чутлива, чіпка, глибока, обов'язкова, емоційна – різна. Структурованість не заважає мені у роботі пропонувати цікаві експерименти. Люблю людей у їх різних проявах. Люблю вчитися, завжди відкрита до всього нового.

Після того, як наші діти пішли з сім'ї у доросле самостійне життя, я відчувала себе непотрібною, не було інтересів у житті, здавалося, що найкраща частина життя вже позаду. Я була невпевненою в собі жінкою середнього віку, починалися проблеми зі здоров'ям. Я погано розуміла – чого я хочу, погано розпізнавала свої емоції, почуття, мені важко було сказати “ні” – знайомим, друзям, сусідам. Кілька років навчання та особистої психотерапії змінили моє життя на краще. Вона стала цікавішою, яскравішою, багатограннішою. Я почала розуміти - чого я хочу, усвідомлювати - чого я можу. Емоції та почуття проживаються мною у всій палітрі. Я стала більш впевненою у діалогах із рідними, начальством, з'явилося багато друзів. Життя стало більш активним, насиченим. Я навчилася вражатись, відчувати людей, потреби свого організму, бажання свого тіла.