Мені 42 роки.

Народилась в невеликомі селі біля Києва. Не можу сказати, що моя сім'я була щастливим прикладом сімейних відносин. І до речі, відносини з батьками привели мене в психологію майже 12 років тому (стільки років маю особистої терапії).

Закінчила університет на відмінно за спеціальністю "агрономія", і навіть вступила в аспірантуру де навчалась рівно 2 місяці.

Залишила аспірантуру і пішла працювати промоутером побутової техніки, бо зрозуміла- що і університет і аспірантура і все решта, то було бажання моїх батьків.

Так почалась моя кар'єра менеджера в роздрібному бізнесі. Це була цікава кар'єра довжиною в 18 років і яку я закінчила на посаді ТОП менеджера найбільшої мережі магазинів на півдні України, а саме в Херсоні.

Перебуваючи в декреті, я закінчила вдруге університет за освітою, яку хотіла вже сама- адміністративний менеджмент

І до речі, заказ я закінчую втретє вищу освіту- психологічну..

Я змінила 3 країни проживання, 7 міст.

Більше 10 років я опікуюсь своєю мамою, яка є людиною з інвалідністю. Тому дуже розумію і підтримую людей, які живуть та опікуються людьми з інвалідністю.

У мене є дочка, їй 17 років. Вона чудова молода дівчина, яка вивчає мови, цікавиться геополітикою. Ми пройшли з нею цікавий особистий досвід мами-дочки.

Я у відносинах з чоловіком. І маю багатий власний досвід в різних ролях в стосунках. (Коханка, Дружина.....)

Останні роки жила в Херсоні.

Війна забрала мого тата.

Я знаю, як це болить, коли втрачаєш.

Кожного разу, коли людину просять розповісти про себе, людина розповідає по іншому, на сьогодні у мене вийшла така історія.

Буду рада нашому знайомству, якщо оберете мене.

До зустрічі.

я прийняла те, що психотерапія не:

не виправить дитину, не зробить "її нормальною"

не змінить твого партнера в стосунках, щоб він або вона нарешті зрозуміли щось там....

не створить дружню родину, скоріше буде шанс дізнатись один про одного більше і зрозуміти чи разом це справді те, чого хотілось

не подолає кризу в якій ти є, тому що криза це час для змін, і її не треба долати, її треба використовувати для себе

не навчить твоїх батьків тебе любити

не стане життя простіше, і ти не перестанеш зовсім страждати

але, психотерапія може тобі допомогти бути більш щасливим і отримувати більше радості у хаосі пам'ят минулих подій, нестабільній тривожній реальності та незрозумілому і неясному майбутньому...