З дитинства мене захоплювала психологія й усе, що стосується людської душі. Але шлях склався інакше, і я обрала інший профіль. Остаточно повернула мене до себе і свого покликання повномасштабна війна. Саме тоді я зрозуміла: психологія — це не просто інтерес, це моя справа життя.

Я — клінічний психолог, який прийшов у професію через власну терапію. Я — той самий «поранений цілитель», який прожив, відчув, зцілив і тепер може бути поруч з іншими. Маючи досвід власних травм і шляху до себе, я тонко відчуваю біль і сенс, який шукає кожен клієнт. І вірю — в кожного з нас є ресурс, щоб вистояти, пройти крізь темряву й вирости на посттравматичному ґрунті.

У роботі я йду за клієнтом — з повагою, без тиску, у підтримці. Я намагаюся знайти ті самі правильні слова, які доторкнуться, заспокоять, дадуть опору. Щаслива, що працюю з сильними, живими, мотивованими людьми. Щаслива бачити результат — маленькі перемоги, внутрішні відкриття, силу, яка повертається.

Бути психотерапевтом — для мене не просто професія. Це найкраща робота, яка тільки може бути. А моя мета — зробити цей світ трохи здоровішим. Навчити жити, навіть після болю. Допомогти знайти себе. І бути поруч на цьому шляху.