Тривожні розлади у дітей та підлітків

Тривожний розлад– Це емоційні розлади, які характеризуються інтенсивним і тривалим тривогою, суб’єктивним почуттям тривоги, напруженістю, похмурими передчуттями, переживаннями ушкодження, а також появою надзвичайно сильного страху – нераціонального і невідповідного змісту ситуацій, які його викликають, або предметів.

Як відрізнити ситуативну тривогу від тривожного розладу?

Ситуаційна тривога – пов’язана з реальною загрозою та стресовими факторами.

Тривожний розлад – виникає при відсутності реальної загрози і стресових факторів.

Ситуаційна тривога – спрямована на подолання об’єктивної зовнішньої небезпеки та вирішення проблеми.

тривожний розлад – порушує фізичне (соматичне) і соціально-психологічне функціонування

Ситуаційна тривога – минає, коли ситуація, яка сприймається як небезпечна, зникає

Тривожний розлад – присутній на постійному фоні і визначає почуття і поведінку

Ситуаційна тривога – сприйнятлива до контролю

тривожний розлад – погано контрольований

Який вплив на життя дитини впливає тривожний розлад?

● недовіра до світу та його сприйняття як небезпечного та ворожого;

● уповільнення фізіологічного та психологічного розвитку;

● зниження соціальної активності та успішності школи;

● труднощі у встановленні контактів з людьми та однолітками;

● низька самооцінка і почуття безпорадності;

● Песимістичний погляд на своє майбутнє.

Як проявляється тривожний розлад?

На рівні тіла: прискорене серцебиття і дихання, пітливість, запаморочення, відчуття нестачі повітря, спазми і біль в животі, нудота, блювота, діарея, слабкість в ногах, тремор, порушення сну.

На рівні емоцій: страх, страх, збентеження, сором, відчуття безпорадності, провини, смутку, гніву.

На рівні думок: ймовірність заподіяння шкоди / небезпеки / шкоди, з якою неможливо впоратися з собою, негативні думки нав’язливого характеру.

На рівні поведінки: уникнення стресових ситуацій, нерішучість, прагнення до самотності, використання «захисних ритуалів», «техніки безпеки», часте звернення до оточуючих за допомогою і підтримкою.

Класифікація тривожних розладів у дітей та підлітків:

?? Розривний тривожний розлад

Страх дитини розлучитися зі значними дорослими. Болісні побоювання, що при розставанні з ним або його близькими (найчастіше з батьками) станеться щось погане.

⁉️ Як це проявляється?

Дитина прагне уникати розставання, відчуває надмірний страх, смуток, віддаляється в себе. З іншого боку, є напади люті, плач з бажанням тримати поруч кохану людину, чіплятися за нього і категорична відмова розлучитися. Дитина відмовляється перебувати в ситуаціях, коли може опинитися без родичів: спати самостійно в окремій кімнаті, ходити в гості до друзів або родичів, бути вдома один або без батьків.

???? Соціальний тривожний розлад

Страх перед ситуаціями, пов’язаними з соціальними контактами, будь-якою формою поведінки в громадських місцях, коли дитині / підлітку здається, що він зробить щось не так і викличе негативну оцінку і висміювання з боку оточуючих.

⁉️ Як це проявляється?

Дитина стає надмірно сором’язливою, боїться нових знайомих, відповідає на уроках перед класом, відвідує колективні заходи, висловлює свою думку і відстоює її. Уникає ситуацій, коли він може бути в центрі уваги. Однак він може хвилюватися, що інші стежать за ним і обговорюють його поведінку. Деякі діти бояться говорити або говорити публічно, а інші бояться і уникають більш широкого кола соціальних ситуацій.

???? Генералізований тривожний розлад

Надмірна тривога з передчуттям несприятливого розвитку різноманітних подій і обставин, пов’язаних із сім’єю, станом власного здоров’я і близьких людей, фінансовим становищем, друзями, школою, а також повсякденними справами.

⁉️ Як це проявляється?

Для дитини характерний постійний пошук підтримки з боку батьків та інших людей у зв’язку з власними страхами, уникнення всього нового, особливо негативних новин, невизначених ситуацій, ймовірності помилитися. Дитина в цьому стані може занадто багато часу проводити на уроках, неодноразове нудне роздуми про ситуації, повторне і необґрунтоване складання списків, часті перевірки (перебіг поточних справ, відносини, стан здоров’я з виявленням можливих захворювань), затягувати виконання справ, постійно концентрувати їх  інтереси щодо теми, що хвилює. Це також характерно для наявності соматичних симптомів, безсоння, дратівливості, м’язової напруги та розладів концентрації під час тривоги.
???? Вибірковий мутизм
Відмова дитини розмовляти з усіма, крім невеликого кола знайомих людей.

⁉️ Як це проявляється?

Дитина свідомо відмовляється говорити (а іноді й будь-яке спілкування) в ситуаціях, які є для нього психотравматичними, як у дитячому колективі, так і серед дорослих. При цьому він не тільки відмовляється говорити – він не в змозі це зробити через відчуття, що його мова ніби завмирає в гортані. У деяких дітей спостерігається поєднання селективного мутизму з такими порушеннями, як порушення мови, енурез, енкопресез, моторна відсталість, аутизм, у рідкісних випадках – синдром дефіциту уваги і гіперактивності.

?? Вибіркові фобії
Сильний страх, який непропорційний конкретному об’єкту чи ситуації, надзвичайна тривога через відсутність безпосередньої небезпеки. Фобії можуть бути різними для різних дітей: наприклад, одні бояться павуків, інші – висоти, інші – клоунів і т.д.

⁉️ Як це проявляється?

Дитина уникає страшних місць або предметів, змушує батьків перевіряти, чи вони поруч, вимагає від батьків залишатися поруч.
У більшості випадків ці страхи зникають, коли дитина підростає. Діти шкільного віку можуть відчувати шкільний страх, який проявляється так само, як фобія, і вони відмовляються відвідувати його. У цих випадках дитина чи підліток насправді не боїться самої школи, а подій, які можуть з ними відбуватися там. Наприклад, труднощі адаптації в класі, страх перед поганими оцінками, страх помилитися або отримати коментар від вчителя, конфлікти з однокласниками, страх фізичної агресії з їхнього боку тощо

???? панічний розлад

панічний розлад – несподівано повторювані напади надзвичайної тривоги (паніки), які швидко досягають піку та  супроводжується характерними соматичними симптомами (трепет, схожий на Китай, відсутність повітря, серцебиття, біль або дискомфорт у грудях, запаморочення, нудота, рясний піт, оніміння, парестезія, відчуття імпотенції), а також страх смерті або божевілля.

⁉️ Як це проявляється?

Раптовий приплив сильного страху та дискомфорту, який досягає піку і вщухає протягом кількох хвилин. Після панічної атаки дитина може  Довгий час турбуватися про виникнення нових нападів, він боїться, що через панічну атаку з ним трапиться непоправне (втратить контроль над собою, збожеволіє, помре). В результаті дитина прагне максимально уникнути місць і ситуацій, коли в приміщенні вже відбувалися панічні атаки, намагається розмістити на проході або ближче до виходу в приміщенні, прагне бути поруч з кимось близьким, носить з собою ліки, вільний, Необмежений одяг, уникає фізичних вправ і будь-якої активності, яка активує організм. Діти можуть боятися опинитися в місцях, з яких важко швидко вибратися: громадському транспорті, відкритих просторах (ринки, мости, парковка), закритих приміщеннях (магазинах, кінотеатрах, кінотеатрах), чергах або натовпі людей, вони бояться самотності поза домом. Страх найчастіше асоціюється з місцями, куди важко втекти і де неможливо швидко отримати допомогу.

???? Посттравматичний стресовий розлад
Сильний страх, що травматична подія повториться. Почуття безпорадності через нездатність ефективно діяти в небезпечній ситуації.

⁉️ Як це проявляється?

Дитина може довго закріплюватися на обставинах травматичної події (через кошмари або через травматичні події). Або навпаки, дитина може намагатися уникати нагадувань і говорити про пережитий подію, людей, місця, предмети чи ситуації, які нагадують вам про травму. Також для дітей з посттравматичним стресовим розладом характерна підвищена збудливість, яка може проявлятися дратівливістю, нападами гніву, тривоги, постійної готовності до небезпеки, надмірною реакцією на подразники, утрудненням концентрації уваги, невмотивованим тремтінням. Іноді дитина може бути відірвана від реальності, сім’ї та друзів.

Методи лікування тривожних розладів у дітей та підлітків: 

Лікування тривожних розладів у дітей та підлітків ґрунтується на комплексному підході з використанням психотерапії (раціональна, когнітивно-поведінка, сім’я, ігровий тощо) та фармакотерапії. Важлива роль належить батькам, які, дотримуючись рекомендацій фахівця, допомагають своїй дитині впоратися з тривогою.